Подані двоскладні речення перебудувати на односкладні безособові та синомічні іншого виду. 1.кущ омитий чистою росою. 2. сміхом-жартом село заметене. 3. зайвих не хочем ми слів. 4. так гарно пахне спечена картопля. 5. я не міг заснути, довго не міг заснути.

👇

Ответ:

denik228

28.01.2022

1. Омило чистою росою кущ - односкладне безособове, присудок омило, підмета-виконавця дії нема, омило ким,чим - росою, омило кого,що - кущ - додатки
2. Замело село сміхом-жартом - односкладне безособове, так само, як в попередньому. Замело кого, що село - додаток. Замели село сміхом-жартом - односкладне неозначено-особове(виконавець дії невідомий). Замела село сміхом-жартом - односкладне означено-особове
3. Зайвих слів не хочеться - односкладне безособове, та Зайвих не хочем слів - односкладне означено-особове
4. Так гарно пахло печеною картоплею - односкладне безособове, картоплею - додаток. Пахне картоплею - так само.
5. Мені не засиналося - односкладне безособове. Друга частина цього речення у вас просто неповне речення з випущеним підметом "Я", який вгадується з попередньої частини (Я не міг заснути, (я) довго не міг заснути)

4,6(8 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

Ник6911

28.01.2022

Моя улюблена пора року - весна. Коли все довколо немов оживає. Прокидаються після довгої сплячки звіри. Повертаються с теплих країв птахи.
Ранньою весною на гілках дерев та кущів починають з'являтися нирки. А вже потім з цих нирок прокльовується листячко. Також починає з'являтися маленька зеленька травичка.
День становиться більше, чим ніч. Та сонечко починає гріти нашу земельку.
У ранці співають пташки. Глянеш у вікно і серце замирає від цієї краси. Та і у людей другий настрій зовсім. Всі ходять радісні, щасливі, як проміні, сіяють.
Я дуже люблю весну , тому що тільки у цю пору року можно побачити , як сама мати природа прокидається з зимньої сплячки та дарує нове життя своїм дітям.Найбільше я люблю весну. Це, по-моєму, найпрекрасніша пора року.

4,6(1 оценок)

Ответ:

askatovvv

28.01.2022

Колись я був на Україні. Розкажу вам відверто нічого не приховуючи .
Тоді була зима, люта й холодна, майже місяць був з того, як я вернувся з Санкт-Петербургу. Пройшов Новий рік, незабаром Різдво. Ух і скільки ж я начитався про Україну, яка то земля багата, які люди розумні й працьовиті, які пани там підступні, традиціі славні, танці завзяті та пісні веселі. Наслухався, начитався і на самісіньке Різдво в Україну подався. Довго вибирав куди податися і вирішив в Полтаву, у Диканьку, де Гоголь писав свої славетні твори. Їхати довелося довго, хуртовини, усе мете, дороги не видно, але все ж добрався благополушно.
Якраз поспів на самісіньке Різдво. Кинув речі, поставив мотоцикл и дивлюся.
А переді мною ярмарка. Чого тільки тут нема, украінські прикраси, рушники, косметика. А он там, у кінці ряду варениками пригощають.
Раптом почувся свист. Усі люди, як навіжені побігли туди, звідкіля почувся свист. Ти диви, а тут уже танці. Гоп-гоп.
Все зірвалося, коли почувся тихенький спів.
Ой там на горі
Одразу кілька дівчат підхопили пісню.
Я не міг поворухнутися, мене зачарував цей спів.
І раптом я зрозумів глибінь души українського народу, коли почув його дивнії пісні.
Скільки туги за волею передавалося через інтонацію співу, скільки історичних, важливих моментів можна було почути тоді...коли заспівали справжні українські дівчата.
Зараз я сиджу і згадую те незабутнє Різдво, завдяки якому я так багато зрозумів.

4,6(74 оценок)

Это интересно:

Здоровье

02.11.2021

Как распознать разрушение зубной эмали...

Дом-и-сад

10.01.2021

Как избавиться от беспорядка на кухонной полке: Правильный способ сделать подкладку...

Здоровье

28.05.2020

Как быстро набрать вес (для женщины): советы и рекомендации...

Семейная-жизнь