Хай( прислівник) комусь( займенник), аж (сполучник) надто (прслівник) елементарним( прикмтник) може видатися (дієслово) світ(іменник) із ( прислівник) якого( прикметник) ми ( займеннік) вийшли( діеслово) а ( сполучник) для( прислівник) нас ( займенник) він( займенник) БУДЕ ( ДІЕСЛОВО) джерело ( іменник) роздумів( іменник) бо( сполучник) мі (займенник) жили( діеслово) там( прислівник) де ( прислівник все ( займенник) як ( прислівник) найм (займенник) було( діеслово) ближче ( прислівник0 до ( сполоучник) самого себе( ЗАЙМЕННИК) ДО ТИХ ( прислівник, втоків (іменник) гармонії ( іменник) що ( сполучник) їх( займенник) так болісно ( прикм) шукає( діеслово) людина ( именник) сучасна( пркм)
Відповідь:
Одного разу чоловік, що їхав конем по зимовій лісовій дорозі, побачив посеред шляху щось незрозуміле. Кінь його схарапудився, злякався, встав дибки і уперед не йшов. Чоловік зліз на землю і підійшов ближче до своєї знахідки. Посеред дороги лежав поранений, увесь у крові вовчисько і жалісно стогнав. Побачивши чоловіка, він підповз до нього, наче собака.
Оглянувши вовка, чоловік побачив велику криваву рану на його спині, з якої місцями була здерта шерсть. Підстелив чоловік на воза стареньку ряднину, підняв вовчиська, поклав його на сани і повіз додому.
Вдома промив його рану, нагодував та обігрів, ще кілька тижнів лікував, як міг, доки рана не затяглася. Тоді вирішив відвезти сіроманця знову до лісу. Залишив він його у лісі, а сам поїхав у справах, а вовк сидів посеред дороги і пильно дивився йому услід.
Повертався чоловік додому з важким каменем на душі, бо мав таке відчуття, наче втратив близького друга. Але, під*їхавши до воріт, побачив сірого, який підтюпцем біг йому назустріч, радо та весело помахуючи хвостом.
2) Внучка
3)Син
4) Татусь