Моє дитинство було дуже насичене:я любила бавитись,допомагати батькам,а вони тим часом давали мені поклик до книжок.З ранніх років мені батьки читали різні книжки,оповідання,цікаві розповіді.Я дуже захоплювалась цим,тому рано почала читати.Мені допомагала мама,яка була зацікавлена у моєму вивчені букв,складів,слів.
Моя перша книжка була-Мауглі.Це дуже пізнавальна і цікава розповідь.На цей час мені здавалось,що цікавішого я вже не прочитаю,я була щалива..
Слова «чесність», «честь» дуже походи на слово «чистота». Не чи правда? Не випадково чесною людиною називають того, хто не «забруднив» себе неправдою, удаванням, боягузтвом. Чесна людина завжди правдива й сміливий. Він дорожить дружбою, любить і поважає своїх рідних, друзів, знайомих і навіть незнайомих людей. Чесна людина намагається не робити таких учинків, яких йому довелося б соромитися, які довелося б приховувати від своїх батьків і друзів. Це було б удаванням, а воно привчає людину брехати й боятися, боятися бути викритим. Тому по-справжньому чесна людина намагається завжди й у всім надходити так, щоб йому потім було не про що жалувати, не в чому каятися, не в чому себе дорікати. І ми, якщо хочемо вирости чесними людьми, повинні робити такі вчинки, про які можна завжди розповісти своїм друзям, щоб порадувати їх.Чесна людина й сам уміє радуватися удачі своїх друзів, тому що він ніколи нікому не заздрить. Якщо в когось з’явився новий велосипед, футбольний м’яч, самокат або батьки купили йому комп’ютер, це дуже добре! Виходить, у дворі стане ще веселіше. А якщо цей велосипед, або м’яч, або інша річ з’явилися в тебе, теж чудово! Адже тепер можна поділитися із друзями й грати разом.Чесна людина поважає й цінує працю батьків, учителів, тому що сам уміє трудитися. Адже справедливо, коли порядок у будинку наводять усі, хто в ньому живе, а готовити обід, ходити в магазин, робити ремонт або наряджати новорічну ялинку разом веселіше й швидше. Недарма говорять «він чесний трудівник», «він чесно заробляє свій хліб». Це значить, що чесна людина обов’язково повинен трудитися. Тому кожний хлопчик і кожна дівчинка, якщо вони хочуть вирости чесними людьми, повиннімати в будинку свої обов’язки, наприклад забирати в дитячій кімнаті, поливати квіти. Добре, якщо в когось є обов’язкові домашні справи, а якщо немає – нічого страшного. Чесна людина – це й гарний помічник. Можна допомагати мамі по господарству, можна допомагати молодшим робити уроки, можна до бабусі знайти окуляри, так мало що? Гарна будь-яка до зроблена вчасно, охоче й по власному бажаннюЗвичайно, поки нам ще не довіряють найважливіших і відповідальних справ, але кожну роботу потрібно намагатися виконувати добре, чесно.Чесна людина викликає повагу, тому що він ніколи не бреше, не обманює. Брешуть і причиняються найчастіше боягузливі й погано виховані люди. Звичайно, буває, що раптом незрозуміло чому жахливо хочеться напридумывать усякої всячины, щоб розвеселити приятелів, щоб посміятися. Така вигадка не неправда, не брехня, з її часом виходять дуже веселі й забавні оповідання. Така вигадка називається гарним словом «фантазія», але це вже зовсім інша історіяЧесна людина викликає повагу ще й тому, що він не звалює свою провину на інший. Якщо раптом ти ненавмисно розіб’єш чашку, упустиш молоток або перекинеш і розіллєш варення – будь чесним. Не звалюй свою провину на кошеня або маля, які не можуть постояти за себе. Сам у всім зізнайся й вибачся за свій ненавмисний учинок. Може, тебе й пожурять небагато, зате ти сам і навколишні будуть ставитися до тебе суважением.Чесна людина завжди виконує свої обіцянки. Наприклад, якщо ти обіцяєш прийти до своїх товаришів у гості, то постарайся прийти точно в призначений час. Спізнюватися некрасиво. Якщо ти взяв у товариша почитати книгу, поверни її вчасно й постарайся не порвати й не забруднити. А якщо ти не можеш виконати те, про що тебе просять, краще відразу вибачитися й чесно відмовитися, щоб не довелося потім червоніти й виправдуватисяВиховати в собі позитивні якості завжди важко, але теперішні люди виховують себе все життя. У людини, що завжди чесний перед іншими й перед самим собою, згодом виробляється сильна воля й твердий, мужній характер. Його поважають, йому довіряють, на нього завжди можуть розраховувати. Це дуже важливо, щоб тебе поважали як чесної людини, що тримає своє слово, якому можна вірити, на який можна покластися у важку мінуту
Я сейчас напишу большой текст : Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед підростаючого покоління. Тому особливе занепокоєння нині викликає відсутність у більшості дітей віком від шести до десяти років усвідомлення себе як частини народу, співвіднесення своєї діяльності з інтересами нації. Зарадити справі може створення такої системи народної освіти, яка виховувала б національно свідомих громадян України. В Україні освіта з кожним роком енергійно набуває національного характеру: вона спрямована на втілення в життя української національної ідеї. Цілі і зміст сучасної освіти важливо підпорядкувати системі національних інтересів, ідей, головним цінностям духового скарбу українського народу – національним звичаями, традиціям і обрядам. Якості українського народу, його національного характеру досліджували Г. Сковорода, М. Максимович, М. Костомаров, П. Куліш, К. Ушинський, Б. Грінченко, Г. Ващенко, Я. Ярема, П. Кононенко, В. Каюков, М. Стельмахович та інші відомі вітчизняні педагоги. Національно свідомі, талановиті педагоги С. Ананьїн, О. Астряб, О. Дорошевич, Т. Лубенець, О. Музиченко, С. Русова, І. Стешенко, Я. Чепіга, І. Ющишин заклали міцне підґрунтя процесу виховання підростаючого покоління на основі національних ідей. Звичайно, введення до шкільної програми такого предмета, як народознавство, вирішить більшість виховних завдань і дасть підґрунтя для майбутньої роботи у плані створення національної системи освіти і виховання молодших школярів. Розпочинати національне виховання потрібно з початкової школи. Певна річ, що для кожного етапу розвитку національної свідомості та самосвідомості дитини українське народознавство повинно мати різноманітні форми викладу, оскільки завдання курсу на цих етапах теж різне. У початковій школі діти зустрічаються з духовною спадщиною народу: народною піснею, казкою, дитячим фольклором, виробами народних майстрів, з обрядами, тобто втілення багатовікової культури і мудрості наших предків завдяки заняттям з народознавства. Народознавство, подане як система у початковій школі, дає можливість учням на певному етапі без труднощів орієнтуватись у складних образно-смислових символах давньоукраїнської літератури та у класичній українській поезії, розуміти і знати витоки різних видів мистецтва, зрештою, воно повинно стати частиною розуміння наукової картини світу. Щоб виховати справжніх синів і дочок свого народу, палких патріотів держави, які були б віддані своїй Батьківщині, Україні, слід цілеспрямовано і систематично формувати у позанавчальному виховному процесі елементи національної самосвідомості особистості молодшого школяра на основі народних звичаїв, традицій і обрядів.
Моє дитинство було дуже насичене:я любила бавитись,допомагати батькам,а вони тим часом давали мені поклик до книжок.З ранніх років мені батьки читали різні книжки,оповідання,цікаві розповіді.Я дуже захоплювалась цим,тому рано почала читати.Мені допомагала мама,яка була зацікавлена у моєму вивчені букв,складів,слів.
Моя перша книжка була-Мауглі.Це дуже пізнавальна і цікава розповідь.На цей час мені здавалось,що цікавішого я вже не прочитаю,я була щалива..