- Доброго дня. - Доброго дня. Чим можу до - Мені потрібна книжка Жуля Верна "Пятнадцятирічний капітан". Є така? - Звісно. Хороший вибір. Вас ще щось цікавить? - Так, хотів би взяти якусь пригодницьку книжку. - "Тореадори з Васюківки" читали? - Ні. А про що йдеться у книзі? - Мова йде про найкращих друзів Яву і Павлушу. Проживають у селі Васюківка на Київщині. В цьому творі описані їхні пригоди у їхньому селі, Києві, про їхні смішні ситуації. І взагалі, це дуже цікава книжка. - Дуже дякую. Я візьму ці дві. - Гаразд. - Допобачення - Допобачення.
Песимістичний варіант розвитку світу. світ зміниться. не світитиме уже яскраво сонце і якщо раптом комусь здасться, що крізь сірі хмари пробиваються сонячні промінні, то це ілюзія, адже це не що інше, як світло від прожекторів. більше не побачимо ми голубого неба, але й споглядати на сіре небо, яким воно буде, стане розкішшю, яку можуть дозволити собі лиш люди, що живуть на самих вершинах багатоповерхівках, для інших - недоступно. із низу видно лиш дуже високі будинки. вони всі сірі і одинакові. архітектори б хотіли будувати їх красивими та оригінальними, але задля економії простору вони були змушенні побудувати їх як одноманітні кам'яні коробки. знаходитися в місті нестерпно, навкруг сморід й до жаху спекотне повітря. поодинокі люди, яких рідко побачиш посеред вулиці, ходитмуть в медичних масках. це ілюзія, вона їх більше не здатна захищати від токсичного повітря, але так спокійніше. ти повернешся додому, після років розлуки. побачиш свій дім і не впізнаєш уже його. про те, що це він, можна буде здогадатися лиш через вказівку джі пі ес. після того, як зайдеш у будинок, то направишся на мінус шостий поверх, ти знатимеш де це, адже жив у точнісінько такому самому будинку, власне кажучи, в цьому світі всі будинки точнісінько такі ж. стук у двері, ти удома. даремно, що світ розвалюватиметься й кричатиме в агонії, ти вдома і це головне.
Песимістичний варіант розвитку світу. світ зміниться. не світитиме уже яскраво сонце і якщо раптом комусь здасться, що крізь сірі хмари пробиваються сонячні промінні, то це ілюзія, адже це не що інше, як світло від прожекторів. більше не побачимо ми голубого неба, але й споглядати на сіре небо, яким воно буде, стане розкішшю, яку можуть дозволити собі лиш люди, що живуть на самих вершинах багатоповерхівках, для інших - недоступно. із низу видно лиш дуже високі будинки. вони всі сірі і одинакові. архітектори б хотіли будувати їх красивими та оригінальними, але задля економії простору вони були змушенні побудувати їх як одноманітні кам'яні коробки. знаходитися в місті нестерпно, навкруг сморід й до жаху спекотне повітря. поодинокі люди, яких рідко побачиш посеред вулиці, ходитмуть в медичних масках. це ілюзія, вона їх більше не здатна захищати від токсичного повітря, але так спокійніше. ти повернешся додому, після років розлуки. побачиш свій дім і не впізнаєш уже його. про те, що це він, можна буде здогадатися лиш через вказівку джі пі ес. після того, як зайдеш у будинок, то направишся на мінус шостий поверх, ти знатимеш де це, адже жив у точнісінько такому самому будинку, власне кажучи, в цьому світі всі будинки точнісінько такі ж. стук у двері, ти удома. даремно, що світ розвалюватиметься й кричатиме в агонії, ти вдома і це головне.
- Доброго дня. Чим можу до
- Мені потрібна книжка Жуля Верна "Пятнадцятирічний капітан". Є така?
- Звісно. Хороший вибір. Вас ще щось цікавить?
- Так, хотів би взяти якусь пригодницьку книжку.
- "Тореадори з Васюківки" читали?
- Ні. А про що йдеться у книзі?
- Мова йде про найкращих друзів Яву і Павлушу. Проживають у селі Васюківка на Київщині. В цьому творі описані їхні пригоди у їхньому селі, Києві, про їхні смішні ситуації. І взагалі, це дуже цікава книжка.
- Дуже дякую. Я візьму ці дві.
- Гаразд.
- Допобачення
- Допобачення.