У вихорі новорічних свят я знов і знов звертаю свій погляд на нашу чудову, миготливу, дивовижну новорічну ялинку. Я обожнюю задивлятися на святкове деревце та завжди навідуюсь до улюбленої кімнати, щоб помилуватися сяйвом яскравих кульок, барвистих стрічок, казкових дзвоників і мерехтливої гірлянди. Тендітність її рівного темного стовбура й зелененьких голочок на пишному вітті захоплює мене та надихає на бажання для здійснення у прийдешньому новому році. А коли вся родина збирається коло надзвичайної ялинки, то мама і тато також радіють милій, граційній ялиночці. Саме в такі миті здається, ніби різдвяне дерево вбирає у своє гілля сімейний позитив, обдаровує кімнату чарівним світлом і затишним теплом. Стоїть, приносить щастя наша струнка, зелена ялинка...
Зайняття улюбленими справами є невід'ємною частиною повноцінного людського життя. Звичайно, я також маю палке захоплення, надихаючись і наповнюючись ним. Я готова розказати про своє найяскравіше хобі - читання художніх книг.
Я неабияк ціную акуратність і порядок при виконанні обраного діла, тож завжди ретельно готуюсь до читання, звільняючи місце на власному столі. Мені надзвичайно подобається затишна атмосфера, тож прикрашаю свій простір ароматом запашного чаю, залишаючи його на гарному блюдечці поряд. Нарешті я відкриваю сторінку цікавої, неперевершеної книжки, намилувавшись привабливою обкладинкою, і розчиняюся в неймовірних описах навколишнього і внутрішнього світу головного героя, занурююсь у надзвичайну історію та лечу на крилах мрій під небосхилом неповторної творчості талановитого письменника, плекаючи волю сильного слова та обдарованість автора. Я посилюю смак вражень, отримуючи їх зі сторінки за сторінкою, гарячим завареним чаєм і насолоджуюсь подорожжю над високими горами та заплутаними хащами сюжету, насичуючись потужними емоціями та повільно, непримушено заспокоюючи запалене серце. Останній абзац - і розділ прочитаний. А я - щаслива та задоволена, маючи готовність підкорювати свої найхоробріші мрії та поширювати світло й добро на сторінках власного життя. Тремтячими пальцями я турботливо закриваю книгу, немов зачиняючи вхід у портал до фантастичних реалій, і повертаю на близьку полицю, щоб наступного дня знову відчути те піднесення, котре зараз намагалась передати.
Таким захопливим чином спливає зайняття моєю улюбленою справою, нагадуючи справжню медитацію, що наділяє душу безмежною свободою. А завдяки чому ви розправляєте свої крила?
