Взагалі, в психологічній практиці існує 4 темпераменти - меланхолік, холерик, флегматик і сангвінік. Кожен з них має свої особливості. Наприклад, меланхоліки більш чутливі, флегматики - спокійні, холерики - більш агресивні, сангвініки - жваві. Взагалі, поняття "успіх" дуже широке і має суб'єктивну складову. Але якщо говорити про певну життєздатність, то варто сказати, що в такому непростому процесі як життя певного успіху можуть досягти невелика кількість людей. Чому? Життя постійно дає певні задачі і виклики, проігнорувати які важко. А отже, такі люди як меланхоліки - їм буде дуже важко йти тернистими шляхами, адже у кожного в житті є багато неприємностей і непередбачуваності. Меланхолікам важко буде в плані реагування на виклики, адже вони - чутливі натури. Щодо холериків - звісно, без певної рішучості не обійдешся, але якщо постійно вибухаєш - енергія витрачається і це призводить до деморалізації. Флегматик - людина, певною мірою, повільна і нерішуча. Але здатність до раціонального мислення є його ізюминкою, хоча й не можна сказати, що цей тип ідеально підходить для досягнення успіху. Є ще й сангвініки - такі собі жваві особини, які не стоять на місці і постійно хочуть себе самореалізувати. Вони немов дихають життям, але видихають енергію - та все ж таки можна саме їм поставити діагноз щодо досягнення успіху, швидше ніж у інших людей.
Відповідь:
Що потрібно людині для щастя і хто чи що робить нас щасливими? Відповідь на це питання – неоднозначна. Комусь потрібне визнання, комусь – гроші, а комусь достатньо сімейного затишку.
Особисто для мене щастя – це парадоксальне відчуття. Буває тягнеться воно довго і так добре на душі стає. А буває – настає зненацька. Наприклад, перевівши стареньку бабусю через дорогу. Щасливим мене роблять найпростіші деталі: здорові батьки, друзі поруч, улюблений песик. Також відчуття щастя мені дарує весна. Коли перше тепленьке сонечко зігріває своїми промінчиками. Все навколо прокидається, оживає і стає так добре та тепло на душі. Для мене дуже важливо аби мої рідні були здорові. Щодня бачити посмішку на їх обличчі – справжня радість, без якої я не можу жити.
Скласти текст, використовуючи слова й сполучення слів із довідки, пропоную так:.
Прийшли справжні зимові дні. Діти вже вдягнули свої теплі шубки. Скоро завітає до них Дід Мороз. Стежки-доріжки вже вкрились снігом. Засніжені і галузки на деревах. Всі радіють приходу зими. Лише звірі й птахи мерзнуть, не захоплюються сніговими кучугурами. Проте діти їх підгодовують та допомагають не замерзати. Вони будують для них будиночки, легко та з задоволенням доглядають за своїми братами меншими. Яка ж чудова зима!