Моя вулиця зимовим вечором.Великими пластівцями сиплеться сніг, покриваючи тротуар та проїжджу частину вулиці, дахи будинків, гаражів, осідаючи на гілках дерев. Я виходжу зі свого під'їзду...Попереду тьмяно світить одинокий ліхтар, навколо нього в'ються сніжинки. Йду серед дев'ятиповерхових сірих будинків, що вражають своєю одноманітністю і сумовитістю.Ще тільки шість годин вечора, але вже темно. Світяться вікна будівель. Там, за вікнами, своє життя, свій маленький світ. Мені подобається, проходячи повз будинки гати за вікнами: різні штори, вигадливі, з мереживами, сучасні жалюзі, різні кольори и різне світло. Світиться вікно – значить, кипить життя, значить, там тепло і затишно.Ось попереду шістнадцятиповерховий будинок . На тлі дев'ятиповерхівок він виглядає своєрідною свічкою. На першому поверсі комерційна аптека, в прибудові зоомагазин з вивіскою – котом Ваською, який лежить на прилавку.Потім ще одна схожа будівля з кафе на першому поверсі і знову будинки, будинки. Все це справа, а зліва проспект з автомобілями, які нескінченно, навіть вночі, снують туди-сюди. Іноді здається: не будь світлофорів, не зміг би перейти на протилежний бік вулиці – так багато машин. Світлофор змушує цей потік на хвилину призупинитися, щоб дати пішоходам можливість перейти вулицю. І знову шум, світло фар. Рух, рух, рух.Це моя вулиця. Рідна вулиця зимовим вечором. Сучасна, галаслива, така, як і багато інших в нашому місті, але така рідна і неповторна для мене.
У повісті «Химера лісового озера» автор змалював шукачів пригод, романтиків Митька та Сергія. Хлопці влітку зібралися до Митькової бабусі, щоб ловити комах для колекції, вудити рибу, купатися й ходити до лісу. Та сталася подія, яка змінила всі плани цих допитливих хлопчаків. Вони почали готуватися до зустрічі з чудовиськом, що живе в озері. Хлопці сміливі, відважні, не кожен би залишився на ніч біля озера. Щоправда, їм теж було страшно, і вони не соромляться в цьому признатися: «Лізти хотів, але боявся — страх один», «І я боявся. Аж тремтів».
Суспільство у якому я хочу жити Я хочу жити в цивілізованому демократичному суспільстві де всі люди мають рівні права та обов’язки, де люди поважають честь та гідність інших людей. Де всі громадяни працюють і це їм принось задоволення і де вони не думають на які гроші прожити завтра, а знають що держава ніколи їх не кине на призволяще ,і я хочу зайти змінити суспільства щоб жити в такому в якому я хочу жити Для того щоб відповісти на це питання треба визначити що є таке суспільство та яким воно було раніше Суспі́льство — це організована сукупність людей, об'єднаних характерными для них відносинами на певному ступені історичного розвитку. Суспільство — також соціальна самодостатня система, заснована на співпраці людей і зі своєю власною динамічною системою взаємозв'язків його членів, об'єднаних сімейними узами, груповими, становими, класові¬ми та національними відносинами. Перші види суспільства з’явилися ще за часів печерних людей бо плем’я це теж соціум і за тисячі років суспільство змінилося і стало таким яке є зараз. Але визначення не змінилось тому щоб змінити суспільство треба змінювати фактори які його формують, а саме люди та відносини між ними і форма організації . Перше це люди які є головною складовою суспільства. А що можна змінити в людях? По-перше це характер, звички, менталітет і не змінивши цього навряд чи можна побудувати гарне суспільство і це ми бачимо на прикладі спроби побудови комуністичне суспільство. Але ні про які зміни суспільства неможливі з неосвіченими людьми свідомість яких недостатньо сформована Друге це зв’язки між людьми, а саме сімейні,соціальні ,національні ,службові,торгові і тд. Але нажаль змінити їх майже неможливо, можна тільки прослідкувати за їх законністю та правильністю Трете це форма організації,вони бувають різні і як казав один з просвітитилей є три форми організації суспільства монархія деспотія та демократія. І в суспільстві обов'язково комусь повинна належить влада бо якщо не буде сили яка стане скеровувати його правильному напрямку суспільство просто розвалиться І цей фактор на мою думку найшвидший б побудувати нове суспільство. Так як часто суспільство асоціюють з державою або окремим регіоном проблеми треба вирішувати в глобальному масштабі. Люди повинні знайти собі такого лідера який зможе в максимальному обсязі задовольнити вимогу людей. Він повинен стати героєм який поведе за собою націю до кращого майбутьньго. В майбутьньму я прикладу максимум зусиль, щоб приблизити мою мрію про ідеальне суспільство у якому я хочу жити, бо саме від нас залежить, яким воно дістанеться нашим дітям та онукам ,і ми, нове покоління, повинні його передати їм кращим, чим воно дісталось нам.
