Леся Украинка... Ее имя золотыми буквами запечатлелось на скрижалях нашей литературы, нашей истории. Мы строим ей памятники, строим мемориальные комплексы, устраиваем торжественные концерты в ее честь и не подозреваем, что дух ее всегда присутствует среди нас. Женщина-борец, женщина, которая "в сердце имеет то, что не умирает".
Жизнь Леси Украинки — это борьба на протяжении долгих лет не только с давящим культуру народа общественным строем, но и борьбы с болезнью, которая поразила ее еще в 1881 году. Пребывая в состоянии постоянного напряжения, она продолжала писать свои бессмертные произведения. Ее гордый нрав, его самокритичность, принципиальность, трудолюбие, сила воли и верность слову давно стали идеалом для многих современников.
- Привіт, Марусю! Чого ти була відсутня на першому уроці?
- Добрий день, Інно Василівно! Я відвідую фізіопроцедури щоранку. Ось довідка.
- Добре, Марусю. -Інно Василівно, а чи можу я сьогодні підійти до вас після занять та отримати додаткове завдання, адже впродовж двох тижнів мене не буде на ваших уроках?
Так, звичайно. Мабуть, ти виконаеш проект на тему "Сучасна українська література". А потім виступиш з
доповіддю перед однокласниками. Дякую, Інно Василівно. Це дуже
цікава тема. - Рада, що тобі сподобалось. А ти
пам'ятаєш, що завтра у нас батьківські
збори?
Так, звичайно. Мама працює, проте
тато зможе прийти.
- Чудово.
- О, дзвоник. Я маю бігти, до зустрічі!
- Бувай!
Він відразу запалився бажанням вилити хоч раз перед живою, чужою людиною свою душу.А мені так і кортить розпитати про Марію, так і крутиться на язиці ймення її, та ніяково розпитувати.З перших же днів закохався в неї, як сам признався собі, по самі вуха.(фразеологізмом)