самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий?
Дуже близькою частиною мови є дієприкметник
вказуе на ознаку
запаху (п’янкий, запашний),
кольору (білий, зелений),
віку (старенький, давній),
розміру (величезний, середній),
матеріалу (діамантовий, дерев’яний),
якості (твердий, гнучкий),
принадлежності (зятів, сестрин),
простору (далекий, близький),
часу (ранній, вчорашній)
внутрішні властивості (добрий, щедрий),
зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний),
ознаки за відношенням до місця (міський, районний).
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю
Прислів'я з повними дієприкметниками:
1. Ласкаво по світу не рікою тече, а згуртованою сім'єю живе.
2. Материнський гнів, що тане сніг.
3. Народила мати годує дітей, як родюча земля людей.
4. На що знайдений скарб, коли в сім'ї лад.
5. Без полювання і людина - бовдур, не знає забави.
6. Битий посуд два століття живе.
7. Битому коту лише лозу кажи.
8. Битому псу тільки батіг покажи.
9. Битий пес кмітливий став
Прислів'я з короткими дієприкметниками:
1. Біт - добро, а не битий - і краще того.
2. Паперова вина не прощена.
3. Було стрижі, а тепер гоління.
4. Було три дружини, та все не оголений.
5. Не спійманий - не злодій.
6. Це вилами на воді писано.
Прислів'я з дієприкметниками, вжитими в значенні іменника:
1. Вільному воля, врятованому рай.
2. Битого, пролитого да прожитого не повернеш.
Хліб, з'їдений перед роботою, вирощує ледарів.Марно втраченого дня не повернеш.І тисяча мудреців не дістане кинутий дурнем у криницю камінь.Чужим ножем краяний хліб не смакує.