М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Визначити частини мови климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та в дядьковій кириловій діжурці. та діжурка була стара, зношена. і не рвалась вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути. уночі вона нахолоняла, авдень аж парувала на сонці і пекла плечі та спину.

👇
Ответ:
PAMAGITEPLS228
PAMAGITEPLS228
19.03.2021
Іменник, дієслово, прикметник, прийменник, прикметник, іменник, прикметник, іменник, сполучник, дієслово, прислівник, прикметник, сполучник, прислівник дієслово прикметник, сполучник, прийменник, прикметник, прикметник, іменник. Займенник, іменник, дієслово, прикметник, прикметник. Сполучник частка дієслово займенник сполучник, сполучник дієслово прийменник прикметник іменник. Прислівник займенник дієслово,  сполучник прислівник частка дієслово прийменник іменник сполучник дієслово іменник сполучник іменник
4,5(14 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
sts23
sts23
19.03.2021
За батьківщину у боях вмирали онаково - дорослі і малі.
Від Полтави до Харькова 130 кілометрів.
.Учні з’юрмилися навколо вчительки.
У весняному лісі з’явились перші проліски.
Над пасікою вьються бджілки.
Важкі румьяні яблука звисають з гілок.
Н а на шому подві"ї росте запашна м"ята.

Вітер розвіяв повсюди лебедине біле пір"я.
Пригадайте правила вживання м"якого знака.
Ми випололи на городі весь бур"ян
До сусіднього села дев"ять кілометрів.
Дерева скидають обпалене за літо листя. 
Високо в небі дзвінко курликають журавлі.
Я дуже полюбляю м'ясо.
Моя сім'я дуже порядна.
У моєму садочку розквітла м'ята.
Високо в небі кружляло пір'ячно.
 Розвіяного пір’я не позбираєш. 
4,7(65 оценок)
Ответ:
нина655
нина655
19.03.2021

Наші далекі предки-слов'яни осмислювали число як певну кількість будь-яких конкретних предметів.  І лише поступово ними стало усвідомлюватися число саме по собі, незалежно від предметів і осіб.  

Для позначення кількості використовувалися іменники, часто за назвами частин тіла людини: лікоть (для вимірювання довжини), п'ять < п'ясток (для рахунку кількості).  Сучасне слово "п'ять" пов'язане з існуючим раніше словом "п'ясть" ("рука") і колись мало конкретне значення п'ять пальців п'ясти. Навіть в наш час дехто вважає по "пальцях", а в давнину тільки такий рахунок і був можливий. Стародавні слов'яни вважали пятка'мі. Згадаймо, скільки дали за златогривих коней Іванушки-дурника? "Сім п'ять шапок срібла". Сім разів по п'ять. Кожне рахункове число у стародавніх слов'ян мало свою історію походження. Цікава історія числа сім. У багатьох стародавніх народів це число вважалося особливим. Єгиптяни і вавилоняни розглядали його у вигляді суми двох "життєво важливих" чисел: трьох і чотирьох. Три людини складають основу життя: мати, батько, дитина, а чотири - це число сторін світла і напрямків вітру, звідки приходить дощ, живлюща волога, що робить землю плодоносної і придатною для життя. У християнстві сім - число духовного порядку, святе число. Згідно з Писанням, визнаються Сім " смертних гріхів, які передаються до сьомого коліна "(лінь, гордість, гнів, заздрість, обжерливість, хіть, жадібність).  І в нашій мові число «сім» використовується в символічно – узагальненому значенні у фразеологізмах:

1. Сім верст до небес.

2. На сьомому небі.

3. Сім бід – одна відповідь.

4. Книга за сімома печатками.

6. Сьома вода на киселі.

7. Сім п'ятниць на» одному " тижні та ін.

4,4(63 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ