Описати картину Євгена Лещенка "Крізь снігову завісу" пропоную так: Картина Є. Лещенка "Крізь снігову завісу" зображує один із зимових днів. Здається, всю ніч лісом гуляла хуртовина. Природа стоїть, засніжена. Десь встає сонечко. Воно осяює все навколо. Білий сніг бринить від променів. Ось до своєї домівки, в дупло, стрибає по гілочках білка. Занурені по пояс у сніг, біжать олені. Зимівля - важкий час для тварин. Картина Є. Лещенка здається мені казковою. На ній переважають білі та рожеві барви. І це не дивно. Адже білий - це колір могутньої зими.Природа на полотні не виглядає змученою. Навпаки, вийшло сонце. Стоїть погожий зимовий день. Лиш лісові звірі ходять у пошуках харчів. Полотно Є. Лещенка викликає у мене почуття спокою, радості та страху за життя звірів.
Небесний:неб-корінь, есн - суфікс, ий - закінчення, Небесн - основа Солов'ятко: солов-корінь, ят - суфікс, к - суфікс, о - закінчення, Солов'ятк - основа Сонячні:сон - корінь, яч і н - суфікси, і - закінчення, Сонячн - основа Блакитнющий: блакитн - корінь, ющ - суфікс, ий - закінчення, Блакитнющ - основа Повертатися:поверт - корінь, ат і и - суфікси, ся - закінчення, повертати - основа Вовченята: вовч - корінь, ен і ят - суфікси, а - закінчення, Вовченят - основа Хвостик: хвост - корінь, ик - суфікс, нульове закінчення, хвостик - основа Бур'ян: бур - корінь, ян - суфікс, нульове закінчення, бур'ян - основа
Ми з класом вирішили, піти і поглянути на те озеро. Там було дуже красиво, але і холодно. Невдовзі я з Ольою відійшли дальше від колективу. Цю місцину я знала ще з дитинства, бо з батьками часто проводила тут час. Ми йшли на прогулянки, годували лелек, але на жаль тепер їх не було. Я дуже розчарувалась не побачивши жодного чорнопузого птаха, але розуміла що мороз помішав їм тут оселитись. Ми з Ольою гуляли навколо озера, тут ми побачили самотнього лелеку. Підійшовши ближче, ми зрозуміли що в нього було поранене крило і він дуже змерз. Я залишилась з бідолашним птахом, а Оля побігла по Тетяну Іванівну та клас. Коли всі прийшли ми обережно взяли птаха на руки і відвели його до школи. Там Тетяна Іванівна обмотала йому крило і ми його відігріли. І сказали що хтось повинен приютити птаха, доки все не заживе. Ніхто не хотів брати птаха, але я викрикнула що візьму його, буду піклуватись про нього, годувати і приділяти увагу. Тетяна Іванівна була не проти. Прийшовши додому, я розповіла все батькам і вони також були не проти залишити птаха, бо любили тварин. За пару місяців у Грицька, так я його назвала, крило зажило, і потепліло, йому було час відправлятись до зграї. Я дуже полакала коли ми прощались, але кожної весни Грицько прилітав до мене і я раділа кожного дня новій зустрічі з ним
Картина Є. Лещенка "Крізь снігову завісу" зображує один із зимових днів. Здається, всю ніч лісом гуляла хуртовина. Природа стоїть, засніжена. Десь встає сонечко. Воно осяює все навколо. Білий сніг бринить від променів. Ось до своєї домівки, в дупло, стрибає по гілочках білка. Занурені по пояс у сніг, біжать олені. Зимівля - важкий час для тварин.
Картина Є. Лещенка здається мені казковою. На ній переважають білі та рожеві барви. І це не дивно. Адже білий - це колір могутньої зими.Природа на полотні не виглядає змученою. Навпаки, вийшло сонце. Стоїть погожий зимовий день. Лиш лісові звірі ходять у пошуках харчів. Полотно Є. Лещенка викликає у мене почуття спокою, радості та страху за життя звірів.