Щасливі миті життя Літо. Золоте сонце накриває мене міріадами дрібних, лоскітливих промінчиків щастя. Я вдивляюся у фіалкові очі усміхненого і щасливого неба та поринаю у мареві веселої круговерті природи. Усе цвіте пишними трояндами заграв. Неначе крупинки вічності, пливуть сріблясто-блакитні хмарки. Я поринаю у своїх думках. Перед моїми очима тільки безмежний, фантастичний світ природи. Йду. За мною неухильно летить хмарка дрібненьких мушок. Вітер такий тихий, спокійний, що аж покращали від нього срібноволосі вівса, золотосяйні жита. Тихо пливе блакитними річками льон. А там ячміь хилиться й тче з тонких вусів зелений серпанок. Запашна, легка, наче збита крилами бджіл, біла піна гречок мене на одну мить зупинила. Просто мені під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі вструни. Стою і слухаю щасливі миті життя. І золоте поле махнуло крилами аж до країв синього неба. Прибій колосистого моря йде через мене у незвідані далі, неперейдені межі людського буття. Відчуваю швидкопилинність метушливого сучасного життя. Тут на лоні дивовижної природи, омріяної свободи, людське життя перероджується у чисте плесо білого латаття, сповнене задумливої втіхи, безжурного задоволення і дитячої радості.
Більше всього на світі мені подобається малювати та придумувати різні історії. Це заняття дозволяє мені розслабитися і відпочити після шкільних уроків. У мене на столі завжди лежить стопка чистих аркушів паперу та простий олівець. Спочатку я малюю якого-небудь чоловічка, потім придумую йому історію і замальовують її на папері. Я так захоплююся, що забуваю про все на світі. Разом зі своїми героями я подорожую в незвіданих світах, здійснюю кругосвітні плавання або переношуся на таємничі планети. Часто героями моїх фантазій бувають мої шкільні друзі. Нещодавно я придумав історію а тому, як ми з моїм другом Іллею полетіли на нашому мегалете до далекого Юпітеру, але по дорозі були змушені зробити непередбачену посадку на супутнику Юпітера - Ганімеді. Там ми виявили два ворогуючих племені - Гані і Меди. Нам довелося проявити кмітливість, щоб примирити їх. Вони виявилися відмінними хлопцями, з ними не хотілося розлучатися, але нам потрібно було летіти далі. А ще я люблю на чарівному батискафі опускатися в безодню океану і подорожувати по хвилях фантазій. Найголовніше, що мої намальовані історії допомагають відновити сили, я наче заряджаюся від них енергією. Після такого відпочинку я із задоволенням виконую уроки, допомагаю мамі по будинку і ще встигаю пограти з хлопцями у дворі.
Літо. Золоте сонце накриває мене міріадами дрібних, лоскітливих промінчиків щастя. Я вдивляюся у фіалкові очі усміхненого і щасливого неба та поринаю у мареві веселої круговерті природи. Усе цвіте пишними трояндами заграв. Неначе крупинки вічності, пливуть сріблясто-блакитні хмарки. Я поринаю у своїх думках. Перед моїми очима тільки безмежний, фантастичний світ природи. Йду. За мною неухильно летить хмарка дрібненьких мушок. Вітер такий тихий, спокійний, що аж покращали від нього срібноволосі вівса, золотосяйні жита. Тихо пливе блакитними річками льон. А там ячміь хилиться й тче з тонких вусів зелений серпанок. Запашна, легка, наче збита крилами бджіл, біла піна гречок мене на одну мить зупинила. Просто мені під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі вструни. Стою і слухаю щасливі миті життя. І золоте поле махнуло крилами аж до країв синього неба. Прибій колосистого моря йде через мене у незвідані далі, неперейдені межі людського буття. Відчуваю швидкопилинність метушливого сучасного життя. Тут на лоні дивовижної природи, омріяної свободи, людське життя перероджується у чисте плесо білого латаття, сповнене задумливої втіхи, безжурного задоволення і дитячої радості.