На високій горі панує вічний холод. Там розкинулось білосніжне місто.
Навколо воно оточене неприступними крижаними мурами. А у центрі велично підноситься до неба замок своїми куполами. Кришталем виблискують вони від рідкісного промінчика, який іноді зазирне у цю мерзлоту. Навкруги все біле: снігові стіни, снігове покривало на землі, сніжинки у повітрі. Замок дуже гарний. Проте ця краса холодна. Не гріє вона теплом та затишком, не щебече пташиним співом, не розцвітає прекрасним цвітом. Тут мешкає могутня Снігова королева.
Хто потрапляє сюди, той все забуває. Серце його стає холодним. Зникають усі переживання та почуття. Тут жив зачарований Кай, поки добра Герда не розшукала його.
-саша, а що ти будеш робити на канікулах?
- Допомагати матерв на городі в сідку! А що ти хотіла кудись піти?
-ТАк, давай сходимо у ліс
-Коли?
-Завтра, або кожен день
-ТА ні, давай краще у кіно, подивимося пару фільмів, а потім гайнемо у парк
-Для чого?
-Щоб краще провести канікули, і щоб погратися прикольніше. Ну то ти як?
-Я згодна, а потім підемо до мене поїмо картоплі смаженої
-Згода, тоді я завтра зайду по тебе, у 9 ранку, будь готова
-Добре, буду