Зрада. Перехід на бік ворога; порушення вірності в коханні, дружбі; відмова від своїх переконань, поглядів тощо: зрада батьківщини, чорна зрада, обвинувачення в зраді.
Зрадництво. Поведінка, вчинки зрадника. В тиші клацали затвори. Здавалося, ще мить – і вчиниться така ганьба зрадництва й мерзоти, що її не змити вже нічим повік (О.Довженко).
Зрадливість, -вості, ор. -вістю. Властивість зрадливого. Думка про зрадливість похвали від ворога стає найблискучішою з його думок (В.Собко).
я завжди хожу на прогулянку зі своїм другом та граюся з ним. Одного разу гралися ми з ним в пісочниці і підходить до нас бабуля. Ми їй кажемо, що їй треба, а вона мовчить. Тоді ми зрозуміли що вона загубила гаманець, і ми побігли його шукати. Шукали довго, та найшли і віддали бабусі, яка раптом повеселішала і подякувала нам. Ми зраділи, і побігли за морозивом!