Людське щастя - це щось неймовірне і прекрасне. Багато людей, що розчарувались у житті через власні невдачі, вважають, що щастя немає. Звичайно, що щастя існує, тільки не кожен розуміє, чим воно насправді є. Воно, як вітер: ми його не бачимо, але відчуваємо. Щастя існує в нашій душі, у нашому серці. Велика кількість сучасних людей впевнені, що щастя - це багато грошей, вдала кар'єра і таке інше. Але, на мою думку, щастя - це, коли є кому тебе зустрічати вдома, коли ти маєш кому сказати "я тебе люблю" чи "ти мені потрібен/потрібна", коли у тебе є власна сім'я, коли ти береш маленьке рученя своєї плоті і крові в свою руку і відчуваєш усю теплоту маленької істоти, яка згодом буде називати тебе мамою чи татом. Хіба ж це не щастя? Я не засуджую інших людей за їх думки щодо щастя людини. Адже в кожного щастя має якесь своє значення. Але наше щастя залежить лише від нас самих. І я вважаю, що для щастя людини потрібно лише одне - інша людина. А двоє людей, які щасливі разом, можуть пройти через усі перепони і створити для себе маленьку частинку щастя, яку неможливо купити і неможливо продати, і без якої просто неможливо жити. Ми живемо, щоб любити, а любимо, щоб бути щасливими...
Кожна людина народжується в межах певної точки географії і є носієм тієї чи іншої національності. Вкрай важливо шанувати традиції і власні «коріння», оскільки саме загальна база об'єднує тисячі людей і змушує їх думати про загальне благополуччя. У кожної людини є батьки. Однак для того щоб відчувати себе повноцінною особистістю цього мало. Індивідуум не може існувати поза межами групи. Кожна людина повинна розуміти, що у нього є рідна мова і земля, а також історія і культура. Якщо відчуття єдності пропаде, то люди просто не зможуть мирно співіснувати. Саме історія робить життя окремого громадянина усвідомленої. Якщо людина не буде знати свого минулого, то він не зможе вибудувати «світле» майбутнє. Вивчати минуле варто тільки з огляду на те, що якщо люди не будуть знати помилок предків, то вони не зможуть виключити їх появи в майбутньому. Якщо абстрагуватися від історії, у людини просто не вийде правильно осмислити те, що він має і оцінити це по-справжньому. Дуже важливо, коли дійсно є з чим порівняти. Багато хто може сказати, що осягнути дух предків - це не першочергове завдання, що аж ніяк не так. Потрібно вивчати історію, що сформувалися підвалини, традиції і вже на їх базі формувати щось нове. Саме тому вказаного предмету приділяється так багато уваги, коли мова йде про шкільну програму. Багато хто недооцінює досвід минулих років, тому саме від нього потрібно відштовхуватися. В історії можна черпати силу і натхнення. Для людини властиво шукати причинно-наслідкові зв'язки або ж знаходити відповіді на питання. У цьому до історія народу.
-Привіт Саша! -Привіт Андрій! - Як ти провів своє літо? - Спочатку я зі своїми батьками їздив у Полтаву, там я пробув 2 дня. Тоді ми вирішували куди поїдем дальше. Ми думали що поїдем в Буковель, але так як ми там вже були, вирішили полетіти за кордон. Полетіли ми аж в середині липня в Італію. Там ми пробули 3 з половиною тижня. Я відпочив, добре загорів. Жили ми в елітному готелі. -Ясно. Тобі наверно дуже сподобалось там? -Да. Там було просто супер. А ти як провів своє літо? -Я пів літа провів у селі у дідуся з бабусею, а потім ми поїхали на море. Ну бачиш, я не так класно провів літо як ти? -Ясно. Ну все одно ти ж відпочив від школи? -Да. Відпочив. -Я думаю на наступний рік ти тоже десь класно відпочинеш? -Можливо? -Ну добре, пока. -Пока!
Сподіваюсь, що до