1. Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються: Б) відокремленими.
2. Відокремлюються: А) лише другорядні члени речення.
3. Речення з відокремленим членом: В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)
4. Речення з відокремленим означенням: В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням: Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення: А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).
7. Речення з відокремленою прикладкою: Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).
8. Речення з відокремленим додатком: Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому. 1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). – Г. Відокремлене означення.
2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). – Б. Відокремлена прикладка
