Український народ протягом своєї багатовікової історії створив високохудожню літературу, яка посідає гідне місце в світовій культурі. Українська література має велике суспільно-політичне, пізнавальне і виховне значення, бо в ній показано історію народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, боротьбу за волю та щасливе життя. У літературі правдиво відображена соціальна дійсність: різні етапи життя народу, його надії і прагнення.
Художня література — вид мистецтва, що є одним із наймогутніших засобів пізнання людини, інструментом впливу надійність. Саме література розвиває свідомість людини, її почуття, волю, психіку, формує людський характер — отже, створює особистість.
Письменник узагальнює життєві явища, створює типові образи, виявляючи при цьому своє ставлення до подій. Значення письменника, його творчості, а отже літератури, виявляються у тому, наскільки правдиво виражені інтереси і мрії народу. Художня творчість повинна служити людям. З літературних полотен ми дізнаємося про минуле, про сучасне, бачимо мрії людини. В нашій уяві формуються нові поняття, в душах народжуються не знані досі почуття. Саме літературні твори ми сприймаємо насамперед серцем, а вже потім практичним розумом.
к — [к] — согласный, глухой парный, твёрдый (парный)
о — [а] — гласный, безударный
м — [м] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), твёрдый (парный)
п — [п] — согласный, глухой парный, твёрдый (парный)
о — [а] — гласный, безударный
з — [з’] — согласный, глухой парный, мягкий (парный)
и — [и] — гласный, ударный
ц — [ц] — согласный, глухой непарный, твёрдый (непарный, всегда произноится твёрдо)
и — [ы] — гласный, безударный
я — [й’] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), мягкий (непарный, всегда произносится мягко)
[а] — гласный, безударный
В слове 10 букв и 11 звуков.
Объяснение:
