Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!
ответ: У червні садок обдаровує тих хто доглядає за ним - персиками та нектаринами. Липень дарує персики та сливи, серпень та вересень - яблучки. А ближче до кінця осені достигають наші улюблені груші. У жовтні листя з дерев починає опадати. Вони стоять трохи невеселі, втомлені, але також потребують догляду. У листопаді та грудні сад стоїть похмурий, мокрий — часто йдуть холодні дощі, іноді зі снігом, птахів залишилося мало. Сад відпочиває. Заходити до саду зовсім не хочеться, земля мокра, та й робити там нічогоюА от у січні та лютому сонечко вже починає частіше виглядати з-за хмар. Можна гати, що нового в нашому садочку. У лютому інколи дерева бувають прикрашені неначе білим мереживом, це дуже красиво.
Наприкінці березня сніг тане, але деревця наші ще сплять. Пташки голосно щебечуть, немов домовилися їх розбудити.
У квітні з'являється в садочку зелена травиця, потім зацвітають, сливи, вишні, а яблуньки й грушки все чекають. Оце витримка! І тільки в перші травневі дні неначе вибух — наш сад вкривається рожевими квіточками з неповторним ароматом. Святковий настрій саду, звичайно, передається й усій шкільній громаді. Гадаю, тепер усім зрозуміло, чому наш садочок радує нас весь рік — тому що ми піклуємося про нього, поливаємо літом у спекотні дні, просапуємо траву між деревами і маємо прекрасну змогу відпочити в саду та поласувати ранніми плодами.
А сад вдячно радує усіх своїми солодкими дарунками і дякує за до вчителів та школярів які знайшли час і бажання прийти і попрацювати у садку
Объяснение:
