Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
1. 1. Юнак зачаровано дивився на неї, тихо повторюючи: «Як би я хотів бути схожим на Нього!» -Розчаровано Дивлячись на неї юнак тихо повторював про те, як він хотів ббути схожим на нього.
2.Це справді був той талановитий регент, з обличчя якого художник змалював образ Христа і якому на прощання дав пораду: «Ти можеш бути схожим на Нього, якщо чинитимеш так, як чинив Він».---
Це справді був той талановитий регент, з обличчя якого художник змалював образ Христа і якому на прощання дав пораду про те, що він може бути схожим на нього, якщо чинитиме як він.
Объяснение:
Дома у меня есть настольная игра.
Я люблю играть в настольные игры.