Нещодавно я був звичайнісіньким хлопчиком.Ходив до школи,гуляв із друзями,слухався маму.Але одного разу,коли я прийшов зі школи на моєму столі лежав мій щоденник,але він видавав світло.Я поцікавився і відкрив його.Все заблищало і я заснув.Коли я прокинувся я вже був щоденником.Спочатку я дуже злякався,але потім я зацікавився що буде далі.До моєї кімнати зайшов хлопчик і почав мене гортати.Мені стало дуже лоскотно і я закрився.Я побачив обличчя хлопчика...Він був здивований.Я вірішив поспати.На наступний день хлопчик поклав мене до свого портфеля і пішов до школи.У портфелі було дуже темно і весь час я пригав не по своїй волі.Нарешті пролунав дзвінок.увесь цей час я прорлежав на парті.Якщо чесно це дуже нудно.Коли закінчувався урок вів гортав мене щоб записати домашнє завдання.Але ж це лоскотно!Так проходив кожен мій день.Але останнього дня коли я був щоденником хлопчик прийшов і дістав амулет,він поклав його на мене і знову став хлопчиком.Я зрозумів лише одне той хлопчик був моїм щоденником.
Одного разу на уроці ураїнської літератури мені довелося почути від вчителя дуже зікаве і дикуційне питання:"Якщо люди будуть добрими на землі ,чи зможе добро врятувати світ.?". Якщо спрешу воно не привернуло моєї уваги, проте згодом я вирішила обдумати це запитання і чесно кажучи дуже здивувалась. Що перше вам спадає на думку коли ви чуєте слово " добро" . Напевне , це щедрість , повага та сила духу. Однак ,на мою думку, це не лише щира помішка до найкращого друга чи однокласники, а й вчинок , після якого інші зрозуміть суть цього слова. Без сумніву, якби усі люди нашої планети були б добрими усе було б чудово, але існує вислів суть якого полягає у тому, що добро і зло не може існувати одине без одного. І справді..(наведи власний приклад). Знайшовши таку дискуційне твердження, точної відповіді дати не можу.
На горi розкинулись широкi поля василькiв.
Влiтку я фотографувалася на фонi широких полiв из соняшниками.