ответ:Живучи в наш складний час ігаючи за життям свого народу і усього людства, я часто замислююсь, що чекає на всіх нас у майбутньому. А замислюючись над цим, я ніколи не приходжу до одного і того ж рішення.
Інколи мені здається, що на людство чекає прекрасне майбутнє. На Землі не буде більше великих війн, завдяки досягненням науки й техніки людство назавжди очистить планету від усього сміття, яким воно заповнило її ось уже протягом кількох століть. Усі люди будуть жити в гармонії з навколишнім світом і природою.
Але через
хвилину мені здається, що таке життя може настати тільки у тому випадку, якщо все людство замовить собі пропуск в астрал і через нього потрапить в Небесне царство.
Але всі мої ілюзії розпадаються у ту саму мить, коли, вийшовши на вулицю, я бачу худі й заморені обличчя літніх людей, що мусять увесь день стояти на морозі лише для того, щоб випрохати жменьку монет на хліб, або коли я бачу птахів у калюжі нафти, або коли стільки іде грошей на озброєння, або коли дивлюсь кримінальну хроніку.
Ось тоді мені здається, що у людства немає майбутнього або на нього чекає таке майбутнє, що краще б його не було.
Але усе-таки мені здається, що ми не настільки нерозважні, щоб допустити це. Майбутнє у людства повинно бути, і наше завдання зробити його прекрасним.
https://ukrtvory.ru/yak-ya-uyavlyayu-majbutnye-lyudstva.html
Объяснение:
"Які риси характеру я б хотів собі виховати?" говорю собі я. Трохи подумавши я вирішив, що хочу виховати в собі вічливість, самостійність і відповідальність. Щоб бути вічливим, потрібно говорити добрі та ласкаві слова. Вітатись з людьми, і допомагати їм. Самостійність, тому що я не впевнений що все можу зробити сам. Іноді, мені навіть страшно щось робити самому, і тому я хочу виховати її. Відповідальність людям потрібна. Я іноді можу щось пообіцяти, але я цього не виконую. Взагалі, я дуже добра дівчинка, але цих рис характеру мені не вистачало
