"Козак Мамай" — картина невідомого художника. На передньому плані ми бачимо портрет козака. Мабуть, він відпочиває після довгої дороги. Надворі вечір, тільки світла смужка над обрієм свідчить про те, що сонце сіло нещодавно. І степ вкриває синє вечірнє небо.
Втомився козак, зліз з коня, прив'язав його до списа, сів на землю, підібгавши ноги, взяв у руки бандуру і заспівав сумну пісню. Очі у козака сумні, карі, брови темні, довгі вуса і традиційний козацький оселедець. Художник намалював козака у центрі картини.
Вороний кінь козацький, також утомлений, вкритий багатим вишиваним сідлом, зображений на задньому плані у правому боці картини.
На задньому ж плані, зліва, на дереві висять козацька довга шабля та інші речі Мамая.
Звідки і куди їде Мамай? Мабуть, з війни, де здобув і багате сідло, і розкішний жупан, підбитий хутром. Надів козак цей жупан на свою стару драну сорочку і їде додому. Може, він не знає, що його вдома чекає, тому і очі у нього сумні, і пісня невесела. А може, ця пісня про друзів-козаків, що вже не повернуться додому, може за ними сумує Мамай серед вечірнього степу?
А унизу картини написані, мабуть, вірші про хороброго Мамая та його бойові подвиги.
Майже всі ми є знавцями ввічливості й люб'язності, але не всі впевнені, що увага та доброзичливість допомагають у будь-якій ситуації. Кожна людина відрізняєтся один від одного. Кожен має власну зовнішність, характер, почуття, думки. Одні люди приємні, інші ні. А хто ж така чемна людина? Для кожно таке поняття як чемність має різне значення.
Чемність - це позитивна риса характеру, яка позволяє поводитися з іншими людьми з повагою і розумінням. Особито для мене, чемна людина - це гарно вихована особа, з високою освідченістю та моральними цінностями, багатим внутрішнім та духовним світом. Для сучасного світу така людина - це велика рідкість. У нашому житті вживаються слова, які необхідні для всіх нас і часом роблять дива з тими, до кого вони звернені. Правила хорошої поведінки вигадані не для ускладнення нашого життя, вони походять із життя доброзичливих, ввічливих, уважних, а отже, вихованих, культурних людей.
Кожен з нас хоча би декілька раз був нечемним або невихованим по відношенню до інших. Хтось кинув сміття не в урну, а на асфальт, хтось назвав маленьку дівчинку плаксою, а хтось сказав нецензурне слово. Все це прояви нечемності. Нажаль такі випадки трапляються кожні декілка хвилин по всьому світу. Тому, щоб бути хоч трішечки чемнішим нам потрібно поважати один одного. Як поводишся ти з людиною, так і будуть поводитися з тобою.
Бути ввічливою і чемною людиною треба в будь-якому випадку. Кожен із нас має свою думку щодо цього, але всеж ці цінності вічні.
