Як правильно розставити розділові знаки "катерина 2 зачула про григорія сковороду видатного сучасного філософа і здивувалась чого раніше про нього не чула і чого не охоплений її милістю"
Свою спадщину — Київ — князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо то золото? І навіщо церкву поставлено на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив. Нехай усі — і чужоземці і мандрівники, і друзі, та й вороги — одразу бачать, який багатий, красивий і могутній Київ.
Київський Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки — 55. Храм має п'ять нефів — поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами — апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою галереями. Із західного боку височать дві башти зі сходами, що ведуть на другий поверх. Вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих по краях до найбільшого центрального. Купол і дах вкриті листовим свинцем.
Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, який мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески суцільними килимами огортають стіни, склепіння і стовпи собору, серед яких височіє під куполом велична постать Оранти. Важко переоцінити художню вартість софійських мозаїк. Вони, безумовно, є пам'ятниками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у своїй первісній красі.
Фрески Софії збереглись менше, ніж мозаїка. Багаторазові реставрації завдали багатьом картинам непоправної шкоди.
Київська Софія — справжня скарбниця давньоруської культури, невмируще джерело знань про далеке минулого нашого народу. Нині — це всесвітньо відомий музей.
Сонце пресвятеє на землю радість принесло. (Т. Шевченко.) 2. Прекрасне село стало ще милішим, воно прибралося в зело, заквітчалося клечанням. (Ю. Яновський.) 3. І діти сміються, і вітер привітно в каштанах шумить. (В. Сосюра.) 4. Ліс прокидався безжурним дзвоном незримих пташок. (Я. Баш.) 5. Над лісом плив місяць-повень, і перехлюпувалось че.ре.з береги бездонне небо. (Ю. Збанацький.) 6. Виходять з лісу два приземкуваті коні. (Марко Черемшина.) 7. Серед майдану стояла прездорова сахарня. (І. Нечуй- Левицький.) 8. Кухарів багато, зате каша пригоріла. (Нар. творчість.) 9. На козаку й рогожа пригожа. (Нар. творчість.)
