Кожна пора року по-своєму змінює садок біля мого дому.
Взимку він спить під білим покривалом. Іноді пташка порушить цей глибокий сон. Весною яблуня, малина, смородина одівається у чудовий білий цвіт. На клумбах звеселяють погляд острівці різнобарвної примулки: жовтий, білий, фіолетовий. Літом зелений колір набуває насиченого відтінку. Весело щебечуть пташки. Чарівниця осінь дарує щедрий урожай червоних та зелених соковитих яблук. Розфарбовує листя у жовтий і золотистий кольори. Сухе листя опускається на землю. Дбайливі господарі зберуть опале листя та сухі гілки. Сад уже в очікуванні зими.
Дмитрику, підеш грати у футбол, якщо виконаєш домашнє завдання.
Вибач, як що не так.
Якби ви вчились так, як треба, то й мудростьби була своя. (Т.Шевченко)
Стався до людей так, як би ти хотів, щоб відносилися до тебе.
Марійка захворіла після того, як вийшла прогулятися без верхнього одягу, зате набралася досвіду і більше так не робитиме.
За те, що ти так вчинив, Андрійку, тебе чекає покарання.
Мудрець говорив не голосно, проте його всі чули. Він говорив про те, що ніхто не знав.
Щоб отримати високу оцінку, потрібно добре постратися.
Що б не сталося, не втрачай віри в себе!
Всім було весело, причому ніхто не вживав спиртного :)
При чому тут я?
