Скільки сягає око, усе навколо вкрите кригою. Часом ця крижана пустеля нагадує розбурхане море, хвилі якого раптом скам’яніли, замерли. Це порівняння викликають мільйони торосів — крижин, що стирчать поламаними скелями в кілька метрів заввишки. Іноді серед цих торосистих полів попадаються чималі прогалини абсолютно рівної криги. Здається, що це аеродроми, які готувала сама природа.
На одному з крижаних аеродромів, у самому серці цієї пустелі, підносилася невеличка хатина, побудована людського рукою. Стіни й покрівля хатини блискотіли під місячним сяйвом. Хатина була збудована з криги. Поруч стояв намет, а біля нього — якась коробка й тичка з флюгером (За М. Трублаїні).
У мене є найкращий друг. Його звати (Саша). Він дуже веселий, з ним ми разом ходимо до школи, гуляємо у парку. З ним дуже цікаво, оскільки він завжди розказує анекдоти та жартує. У нього є собака на ім"я Шарік. Одного разу ми за ним гнались по всьому місту, бо Шаріку сподобалась дівчина, у якої у сумці були сосиски. У нього день народження 13 липня, яке ми дуже гарно відсвяткували. На кожне свято ми одне одного вітаємо, даруємо подарунки. Мені подобається з ним дружити. Я його ніколи не зраджу. бо він мене так і як я його постійно захищає.
ЯКЩО МАЛО-ЗУБРИ!
