Я захоплююся першими весняними квітами. Адже вони справжні першопрохідці, цвітуть в дуже суворих умовах. Лише тільки сніг починає танути, на проталинах крізь землю пробиваються наполегливі ніжні паростки. А іноді й просто крізь підтала сніг і крижинки. Ні крижаний весняний дощ, ні запізнілий сніг, що падає з неба, ні заморозки не можуть зупинити їх. Весняна нестійка погода не може зіпсувати краси перших квітів.Є кілька видів первоцвітів. Всі вони невеликі, на перший погляд непомітні. Щоб побачити їх справжню красу, треба «роззути очі», нахилитися і не поспішаючи придивитися до нихУ пролісків по три сліпуче білих пелюстки-крапельки. Ці відважні квіточки пробиваються навіть крізь сніг. Дивовижне видовище -нежнейшіе квіти на зелених стеблинках, живі краплі посеред засніженої галявини. Я порівняв би їх красу з крихкістю і невинністю юної дівчини.Зелень молодої трави лізе вперед без оглядки на залишки снігу. З свіжої трави вибираються маленькі крокуси з гострими зеленим листям. Крокуси — яскраві плями на травичці або навіть на снігу, дивлячись як рано вони з’явилися. Яскраво-жовті, ніжно-фіолетові, бузкові, білі з фіолетові смужками — все крокуси дуже красиві. Вони схожі формою на келихи, а їх широкі пелюстки глянцево блищать.На зірочки походять яскраво-блакитні проліски. На лісовій галявині чи в лісопарку можна надибати на галявину, що вся усипана цими «зірками».Ще цікаво гати за тим, як весняні квіти розпускаються на торішній бурою траві або опалому листі. Начебто на землі панує осінь, а, дивись, посеред минулорічної «дрантя» красуються молоді кущики. Жовті трубочки нарцисів в обрамленні зелені, яскрава медунка, первоцвіти, ранні тюльпани.
Хрещатик - головна вулиця Києва, розташована неподалік від місцевості, де колись князь Володимир Великий хрестив свою родину. Мабуть, саме так виникла назва вулиці, Алі згідно іншої версії, назва походить від Хрещатого Яру (місцини, що перехрещена ярами). Довжина Хрещатика лише 1,2 км, а вшир ця вулиця сягає на деяких ділянках 100 метрів. Проїжджа частина дорівнює 24 метри, а обабіч вулиці висаджені дерева, що відділяють 14- метрові тротуари. По лівому боку Хрещатика уздовж Хрещатика простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесні, у травні, коли каштани розквітають.Як повноцінна вулиця Хрещатик почав свою історію наприкінці 18 - початку 19 століття. Першим почали забудовувати ділянки в районі Європейської (Кінної) площі. Будівництво велося переважно по правій стороні до вулиці Прорізної. Потім будівництво перейшло на ліву сторону вулиці. У той час Хрещатик забудовувався переважно житловими будинками, за винятком першого київського театру - садиби, побудованої по проекту А. Меленского. Саме тому вулиця якийсь час називалася Театральною. До кінця 1873 року забудова вулиці досягла Бессарабської площі. До 1869 року головна вулиця Києва звалася КХрещатицькою, а потім була перейменована в Хрещатик. Аж до Великої Вітчизняної війни Хрещатик був забудований 4- поверховими будинками, а його ширина була приблизно 35 метрів.В 1851 році на Хрещатику побудували перший великий кам'яний будинок для дворянських губернських зборів. Автором проекту був архітектор А.В.Беретті. По проекту цього ж архітектора в 1838-1942 рр. був збудований будинок Інституту шляхетних панночок. У той час торгоівельне та промислове життя Києва було зосереджене на Подолі. В міру того, як розростався й забудовувався Хрещатик, він переймає в Подолу естафету й стає центром ділового життя міста.Вже до кінця 19 століття Хрещатик представляв із себе повністю забудовану вулицю. Тут було безліч магазинів, банків, різних контор. В 1892 році по Хрещатику була прокладена перша в Російській імперії лінія електричного трамвая, що з'єднувала Хрещатик з Подолом. На початку 20 століття на розі Хрещатика й вул. Прорізної по проекту відомого архітектора В. Городецького був збудований Будинок Російського страхового суспільства. В 1914 р. по проекту П.С.Андрєєва був побудований Пасаж, що полягає із двох паралельних корпусів, з'єднаних воротами, які утворювали проїзд. Будинок Пасажу був зруйнований під час Другої світової війни, а в післявоєнні роки його реконструювали. Приблизно в це ж час будуються будинки, які й зараз належать до визначних пам'яток Києва - Бессарабський критий ринок табудинок Купецьких зборів (Національна філармонія України).Вже на початку 20 століття будинки на Хрещатику мали водопровід, каналізаційну систему, газ та електричне освітлення. У радянський час активніше всього реконструювався Хрещатик у період з 1936-1941 рр. За цей відрізок часу трамвайні рейки розібрали, проїжджу частину заасфальтували, а по Хрещатику пустили більш сучасний вид транспорту - тролейбус. По обидві сторони вулиці висадили дерева й встановили ліхтарі. У нижніх поверхах будинків, як правило, розміщалися магазини - їх приміщення були повністю реконструйовані й відремонтовані. Саме тоді на Хрещатику з'явився Центральний універмаг. В результаті цих робіт, Хрещатик перетворився в кращу вулицю Києва, на якій зосередилися адміністративні установи, найкращі готелі Києва, магазини, театри й кінотеатри.Найтрагічніший час для Хрещатика настає в роки Великої Вітчизняної Війни, коли вибухають заряди, закладені НКВД. У результаті цих вибухів і пожеж центр Києва вигорів практично повністю. Відразу ж після звільнення Києва в 1943 році, починаються відбудовні роботи. В 1948 році починається втілення в життя генерального плану відновлення Хрещатика, який був запропонований групою відомих архітекторів. Згідно із проектом, Хрещатик повинен був перетворитися в широку магістраль. Саме тоді одна сторона вулиці була піднята на 2 м, будинки відсунулися вглиб, а перед ними з'явився знаменитий каштановий бульвар. При забудові Хрещатика архітектори намагалися виграшно з'єднати особливості архітектурних ансамблів із природним ландшафтом. На місці зруйнованих дореволюційних будинків виросли будинки в стилі "сталінського ампіру", які дуже вдало вписалися в образ нового Хрещатика. Зміні піддалася й головна площа Києва, яка зараз зветься майдан Незалежності.У ці дні кияни й гості міста можуть неквапом прогулюватися по Хрещатику, тут влаштовуються різні змагання, вікторини, на Хрещатику проходить і пісенний турнір, який транслюється в прямому ефірі, "Караоке на майдані", часто можна почути мелодії у виконанні волинки, кобзи, бандури. У теплу пору року можна відпочити, присівши на одну з лав, у розташовані вздовж Хрещатика, у тіні каштанів.
А - Привіт, друже! Я справи? Б - Та ніяк, не можу зрозуміти, у чому щастя? І гроші є, і друзі, а щастя немає... А - Ти зрозумій, щастя це те, що не можна запозичити, це те, що кожен обирає для себе... Б - Не зрозумів... А - Ну... Наприклад, для одного щастя в грошах, а для другого у навчанні, для третього у здоров*ї, четвертого у успіхах. Розумієш? Ти можеш обрати для себе ціль і після її досягнення ти станеш щасливим. Б - Тобто? Я просто захочу взяти печиво, візьму його і буду щасливий? А - Твоє щастя - твоє діло. Ти сам свого щастя коваль. Щастя... Це поняття абстрактне, його не можна побачити, не можна понюхати, але можна відчути! Тебе одразу переповняють емоції, в душі ти починаєш світитись! Якщо це печиво тобі так необхідне і ти його отримав, то ти щасливий. Ти сам зрозумієш коли ти щасливий... Це лише твоє діло і втручатись маєш тільки ти! Б - Я усе зрозумів, я щасивий, що маю такого друга як ти! Дякую, друже! Хочешь 3 доллара скинь) Z149759548707
