Калина – це невеличке деревце. Люди здавна милувалися нею. Її порівнюють з дівчиною. Мов наречена, весною вкривається білим цвітом. Влітку пишна та зеленоока тягнеться до сонця. Восени вже виблискує золотом жовтогарячого листя. Наливаються соком кетяги. Взимку під білим покривалом снігу вона особлива гарна. Звеселяє червоним кольором ягід усе навколо. Закликає птахів поласувати ними. Калина - символ нашого народу. Вона дуже гарна у всі пори року. Калина – гарне дерево.Воно чудове навесні, коли квітує білим цвітом. Цвіту дуже багато, тому майже не видно зелених листочків. Влітку воно пишно вкрите зеленими різьбленими листочками. Потім на гілках появляються кетяги малих круглих ягід. Спочатку вони зеленого кольору. Восени наливаються гіркуватим соком та червоним рум'янцем. Після перших заморозків ягоди морщаться, проте стають дуже солодкими, тому їх полюбляють їсти пташки. Вродливих дівчат у народній творчості часто порівнювали з калиною
А - Сталось диво тоді камінець засіяв і промінням ясним всіх людей здивував.3 - [ ]: [пояснення]. Б - Мову зневажили корінь всиха. 1 - [умова] — [ ]. В Буде сонце в зеніті квітнуть Буде небо, як цвіт, голубіть. 4 - [ ], [ ]. одночасність Г - Тебе ніколи, рідне слово, Не забував я ти мені Звучало, щире і чудове, В мої ясні і в чорні дні...2 - [ ]: [причина]. Д - І мріється з маленького дитяти З літами виросте палкий співець. Е - Не полишай хоч ти мене ніколи Без тебе, рідне слово, пропаду.5 - [ ]; [ ]. одночасність
