Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?
Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники (докладніше у розділі «Синтаксис»). Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими.
1.Б
2.Б
3.А
4.1.Моя сукня- бордовіша за твою.2.Вітчим став для неї,самою близькою людиною. 5.Жінка чекала, більш конкретнішої відповіді на своє питання. 4.Золотіших рук, як у тебе немає ні в кого.
6.1.17 травня 1990 року мною в Перемислянську райзаготконтору здана шипшина в кількості 28 кілограмів.2.Я, особисто, за 10 місяців на очищенні каналів перемістив понад 60 тисяч кубометрів грунту.3.Молодим тваринникам у роботі, допомагали дружба і завзяття.І вони успішно впоралися із завданням.4.На ескаваторі працює Іван з Максимом,вони нещодавно повернулися з лав армії.
7.Чотири дівчини,три міністри,шість слів,сім кореспондентів.
8.
Останнє(середній рід,однина,Н.в.)
Гарячий(чоловічий рід,однина, Н.в.)
Пізнім(чоловічий рід, однина, О.в.)