Весна- это когда природа сбрасывает с себя снежный покров и оживает.Молодая сочная травка проклевывается сквозь залежавшиеся островки еще не растаявшего снега.На деревьях образовываются почки,которые в свое время разорвут мягкую кожицу ,обволакивающую их, и на том месте появятся молодые едкого цвета листочки.Солнышко будет чаще радовать нас,небо будет окутано в мягкие объятья облаков.Сквозь нагретую солнцем землю в скором времени будут пробиваться ростки долгожданных одуванчиков.Ручейки в лесах вновь заиграют задорную мелодию,тем самым подавая сигнал птицам,что пора возвращаться с дальних стран в родные края.С прибытием птиц воздух наполняется веселым щебетанием и весна становиться все краше и краше.Весной у людей все чаще на лице светится улыбка,блестят глаза.Ведь многие люди находят свою половинку именно в это время года,как будто в воздухе летает некая "влюбленность".
На дворе стоит веcна!
После зимней лютой стужи
Отряхнулась ото сна
Вся природа. Даже лужи
Не покроет лед за ночь,
Гонит солнце зиму прочь!
Набухают соком почки,
И зеленые листочки
Скоро в струях ветерка
Заиграют! А пока:
Цвета солнца у реки
Появились огоньки!
Все! Закончились морозы!
Распускаются мимозы!
Свое сочинение я закончила стихотворением Вадима Косовицкого " Цвет весны", потому что это стихотворение описывает так весну ,как я себе и представляю.
Людина не може існувати без духовних цінностей. Про матеріальні цінності і зовсім говорити не доводиться, адже їх необхідність зрозуміла для всіх за замовчуванням. А ось з духовними цінностями зовсім інша справа – сучасні люди чомусь нерідко їх заперечують, ставляться до них трохи зверхньо, вважаючи, що завжди можна обійтися без духовного, якщо матеріальне в порядку. Але особисто я не можуть з цим погодитися. Я впевнений, що наше українське суспільство має ряд духовних цінностей, дотримуватися які просто зобов’язаний кожен свідомий громадянин. Які ж цінності найбільш дорогі в нашому суспільстві? На що варто звертати увагу, щоб бути адекватним, корисним і цінним членом суспільства, а не безглуздо проживати своє життя, проводячи роки в порожній діяльності? По-перше, такою цінністю є повага до старших, особливо – до своїх рідних. Кожна людина, коли приходить у світ, не може вижити самостійно, їй необхідна турбота і повноцінний догляд. Вона отримує все це і зростає здоровою і задоволеною життям. Саме в цей період дуже важливо не забути про те, хто допоміг тобі вирости, хто доглядав за тобою. Дуже важливо потім віддячити цим людям взаємністю. З роками батьки зовсім не стають молодшими і більш сильними фізично. Навпаки, вони старіють і в літньому віці їм необхідний догляд. Діти не мають права забувати про те, що їх батькам потрібна їхня до вони зобов’язані допомагати своїм батькам у всьому, бути хорошими дітьми. Цінність такого ставлення дуже висока, я думаю, що вона є однією з найвищих. Повага до батьків і до м повинна бути обов’язковою в житті кожної свідомої людини.
