— Здоров був, їжаче!(кома при звертанні, знак оклику в кінці окличного речення)
— Здоровенькі й ви будьте, — відповів їжак і згорнувся клубочком. (кома і тире при передачі прямої мови та слів автора)
— Як здоров’ячко?(в кінці питального речення знак питання)
крапка в кінці розповідного речення)
— А давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось. (кома при звертанні, крапка в кінці розповідного речення)
— Не можу, — відповідає. — Я ще не вмивався. (тире, кома при передачі прямої мови та слів автора на письмі)
— А знаєш, — каже лисиця, — я тепер уже не їм м’яса, самі овочі. (кома і тире при передачі прямої мови; у другому реченні кома при переліченні стоїть). Сьогодні цілий ранок з кроликами на капусті паслася. Та й наїлася ж!..(кома в кінці розповідного речення, знак оклику в кінці окличного речення)
— Та що ви кажете?! (знак питання в кінці питального речення, знак оклику для підсилеення інтонації запитання). А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетеревенят пасеться.(кома в СПР реченні, крапка в кінці розповідного речення).
— Де це? — так і підскочила лисиця. (знак питання в кінці питального речення; тире для відокремлення прямої мови від слів автора)
— За струмочком праворуч. Та куди ж ви? (крапка в кінці розповідного речення, знак питання в кінці питального)
— Побіжу, ніколи...(кома при переліченні, крапки свідчать про незваершеність фрази). І лисиці як не було. (крапка в кінці розповідного речення)
Розгорнувся їжак:
— Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш... ( двокрапка, тире при передачі слів автора і прямої мови, комами виділено звертання, крапки в кінці свідчать про незавершеність фрази).
у дужках пояснення розділових знаків.
У світі є багато напрочуд прекрасних споруд. Сім найкращих з них називають чудесами світу. Це справді дивовижні витвори мистецтва, що здаються нерукотворними: єгипетські піраміди, Олександрійський маяк, сади Семіраміди...
Але краса має багато облич, вона втілюється в різних формах, і багато з таких втілень знаходяться в Україні. Серед них теж можна виділити сім чудес.
Одним з цих чудес називають Софійський собор у Києві. Це правді дивна споруда. Вона не схожа на інші православні храми, яких так багато в Україні.
Собор має 13 бань, вони розташовані зовсім не так, як це звичайно робиться, але це не псує його, а навпаки, надає дивовижної оригінальності. Саме тому той, хто бачив Київську Софію хоч раз, ніколи не сплутає її з жодним іншим собором. А сяйво її хрестів над зеленими банями! А дивна кладка стін, що збереглася протягом століть! Дивишся на собор і не віриш, що він стоїть на цій землі, на цьому місці вже тисячу років, — такою молодістю, красою і водночас давністю віє від цих стін. Про внутрішнє ж оздоблення Софії, про її фрески написано і сказано вже дуже-дуже багато, і всі спеціалісти погоджуються в одному: це унікальний витвір мистецтва.
Ще одним дивом багато хто по праву називає Андріївську церкву у тому ж таки Києві. І недарма. Ця споруда дивує своєю пишністю, багатством внутрішньої і зовнішньої оздоби і водночас легкістю, якоюсь піднесеністю. Вона стоїть на досить крутому пагорбі, до того ж на високому постаменті, і тому коли дивишся на церкву знизу, з-під пагорба, складається враження, що вона велично пливе в повітрі. ,
На звання чуда України заслуговує і Києво-Печерська лавра. Вже самі міцні високі стіни XII ст., якими обнесена її територія, створюють якийсь незвичайний, піднесений настрій. Якщо ж зайдеш всередину, побачиш справжні дива. Це і дзвіниця з трьомастами крутими сходинками, давніми дзвонами і оглядовим майданчиком, з якого видно чи не пів-Києва. Це і Успенський собор, що дивує своєю красою. Це і Надворотна церква XII ст., напрочуд гарно збережена, з давніми фресками. А ще ж є печери, які іноді називають цілющими, численні музеї, де можна побачити дивовижні мініатюри, старовинні ікони, прекрасні коштовності! Справжнє диво!
Вражають красою і величчю також Золоті ворота в Києві. Цей залишок сивої давнини в самому центрі сучасного міста викликає якесь дивне відчуття. Задумуєшся, а хто ж жив за цими воротами, яким було життя цих давніх людей, що взагалі було раніше на цьому місці, що бачила ця земля. Мабуть, великі умільці її населяли, якщо й досі стоїть творіння їх рук і радує людей гармонійністю.
Та не лише Київ багатий на чудеса. Є вони і в інших містах нашої країни. Дехто, наприклад, називає Одеські Потьомкінські сходи восьмим дивом світу. І недаремно їх так шанують. Широкі сходи ведуть з пагорба до моря. Коли стоїш на верхній сходинці, бачиш широкий обрій, безкрає синє море, кораблі... Спускаєшся, і потроху голоснішим стає загадковий голос моря. Підніматися ж угору цими сходами наважуються не всі, адже в них більше трьохсот сходинок. Але наважитись на такий підйом варто: ідеш і ніби піднімаєшся на давній зіккурат чи навіть просто на небо.
А як прославився своїми красотами Львів! Не тільки собор св. Юра, ай численні інші собори та церкви там — справжні дива. Навіть звичайні вулиці цього старовинного міста, як і вулиці Києва, Одеси, Ужгорода, — це витвори мистецтва.
Так, багата красотами Україна, і якісь сім найкращих з них виділити дуже важко.
Багатозначні:ручка,зірка,посіяти,крило,корінь.