Объяснение:
Кожного, хто потрапляє на подвір'я музею-заповідника «Козацькі могили», вражає і зачаровує споруда Георгіївської церкви. Ця церква була побудована в стилі українського бароко, поширеному на Україні в XVII—XVIII ст. Фасад у вигляді великої, заповненої іконостасом арки, звужується двома хвилястими ступінцями вверх, оздоблений бароковими волютами і завершений невеликою банею та хрестом. Вузькі, видовжені вікна і двері двох малих балконів по боках арки додають більшої стрункості цій 28-метровій споруді. Зверху будівлю логічно завершує хрест, встановлений над центральною банею.
Дві складові частини церкви — власне церква та бабинець — знаходяться під відкритим небом.
Усередині арки — одноярусний іконостас з царськими вратами та бічними дверима. Зверху в арці знаходиться намальована І. Їжакевичем картина «Голгофа».
Іконостас виконаний у червоних та чорних кольорах, що символізують кров і траур. Під іконами — зображення георгіївських хрестів — символів військової доблесті.
Церква завершується п'ятьма куполами з овальними, видовженими банями.
Оригінальність споруди полягає ще й в тому, що вона триярусна: церква Параскеви, церква св. Георгія та церква Бориса і Гліба.
Будівля має чудову акустику. Цьому сприяють вмуровані у стіни та стелю жерлами назовні гільзи артилерійських снарядів, які виконують ту ж роль, що й глиняні голосники у давньоруських храмах.
У січні 1990 року в Георгіївській церкві на прохання віруючих поновл
Київський лист
Ця скульптура присвячена документу, який містить першу письмову згадку про Київ, – так званому «Київському листу», в якому наше місто названо Qiyyōb, або на івриті קייב. Це був рекомендаційний лист, який отримав киянин Яаков бен Ханукка від хозарської громади міста. Спеціалісти датують документ X ст. н.е.
За цим клаптиком пергаменту довжиною 22,5 см і шириною 14,4 см, вкритим пожовклими літерами івриту та тюркського письма, стоять якнайменше два людських життя та ціла історія, варта гостросюжетного фільму.
Більше тисячі років тому мешкав в Києві, ймовірніше за все десь біля так званої "Жидівської" (пізніше Львівської) брами, де зараз Львівська площа, хозарин Яаків бен Ханукка (хозари сповідували юдаїзм). Брат Яакова позичив великі гроші — 100 монет. Але борг не повернув, бо десь у дорозі на нього напали розбійники, пограбували і вбили.
Яаків мав повернути борг, бо був поручителем за брата. Але борг виявився завеликим, і Яакову, хоч він і був людиною небідною, довелось познайомитись з борговою тюрмою. Бен Ханукка провів за ґратами цілий рік, а тоді хозарська громада Києва зібрала 60 монет і викупила бідолаху з в'язниці. Для виплати решти борга був написаний цей лист, який містив прохання до юдейських громад інших міст до Яакову. З ним Яаков і відправився збирати потрібну суму.
Мабуть, бен Ханукка пройшов чималий шлях, бо врешті-решт лист опинився аж в Каїрі, в генізі - сховищі старовинних рукописів при тамтешній синагозі. Там його у 1962 році і знайшов вчений-гебраїст з Чикагського університета Норман Голб. За палеографічними ознаками Норман Голб датував письмо X століттям.
Місце написання листа визначається за виразом у 8-му рядку: «Ми повідомляємо вам, спільнота Києва…». Оскільки лист є прикладом приватної правової домовленості, то він має цінність не тільки як перша письмова згадка про Київ, але і для вивчення давньоруської правової системи, бо висвітлює процедури закладу і поруки.
Оригінал листа зберігається в бібліотеці Кембриджського університета, а ця бронзова копія – на стіні Центральної синагоги за адресою Шота Руставелі, 13.
мо-біль-ний
цьо-му
пе-ньо-чку