Вам не здається, що з мовленням та екологією у нас одні й ті самі проблеми? Обидва поняття потребують очистки від того, бруду, що накопичувався багатьма роками.
Не знаю, як вам, але мені видається досить дивною і нез`ясовною одна річ, яка просто лізе в очі, точніше, у вуха, але роками залишається поза увагою суспільства у нашій країні. Це правильна мова.
Ось дивіться. У Бернарда Шоу, в його п`єсі «Пігмаліон», головна героїня Еліза Дулітл жила за часів королеви Вікторії і отримала, як усі діти з бідних родин Англії, в найкращому разі, початкову освіту, тобто, вміла читати та рахувати гроші. Вона виросла у передмісті Лондона, де всі люди говорили на своєрідній мові – кокні, яку часто взагалі не могли зрозуміти жителі інших районів цього велетенського міста. І для людей з привілейованих верств суспільства ця мова здавалася нестерпно огидною, неприпустимою, грубою, викликала подив та глузування.
Еліза майже ніякої освіти не мала, але навіть вона розуміла, що, не навчившися правильно вимовляти слова і будувати речення, ніколи не зможеш піднятися вище свого жалюгідного оточення, не зможеш розпочати свою праву, не зможеш забезпечити собі гідне життя. Але вона опинилася в потрібному місці у потрібний час, і тут їй трапився професор Хіггінс.
Що ж до українців, то вони вважають себе культурними та освіченими людьми, всі мають не просто шкільну освіту, а університетську, та ще й не одну. На кожному кроці у великих містах розташовані навчальні заклади, де людей вчать, вчать, вчать … рідної мови. І що, як кажуть, у сухому залишку?
Нічого. Як і 100 років тому, правильною мовою говорять одиниці, як-от, наприклад, я. Інші вдовольняються тією мовою, яку зроду чули у себе вдома: дехто – суржиком, дехто – галицьким діалектом, гварою. Багато людей говорять досить правильною російською мовою.
Як досконале знання мови впливає на суспільний стан та ділову успішність українця? За моїми власними – ніяк. Щоб це зрозуміти, достатньо лише на півгодинки увімкнути телевізор. За цей час ви почуєте від дикторів, ведучих, від просто людей, від високоповажних людей, в тому числі – бізнесменів і депутатів парламенту стільки словесного бруду, що вам стане соромно за стан освіти, вихованості, обізнаності людей щодо їхньої мови. Складається враження, що їм не подобається мова, якою вони змушені говорити, що її насаджують штучно, примушують говорити мовою, на якій вони не думають, якою не володіють.
Я хочу сказати, що в нашій країні, на відміну від Англії 19 сторіччя, знання, а точніше незнання мови не є запорукою «успішного життя», тобто, можна стати заможним і щасливим, користуватися високим становищем та мати імідж поважної особи, не маючи навіть достатнього словникового запасу.
«Поговори трохи, і я скажу, хто ти», - жартують філологи. І справді, хто ти є насправді – про це скаже твоя мова.
Доброго дня. Согодні я вам розкажу як правильно поводити себе на екскурсії і як її організувати. Для початку потрібно обов'язково полічити скільки людей буде іти на екскурсію, а перед виходом перерахувати чи всі присутні. Звісно треба взяти необхідні речі для того щоб ніхто не постраждав та все що потрібно для життя. Їжа, обов'язково питна вода, змінне взуття, щоб комфортно себе почувати, ліки, також можна взяти плед або покривало щоб присісти і відпочити на зеленій травичці(якщо це звісно влітку). І не потрібно забувати про правила безпеки та як варто себе поводити під час екскурсії. Не потрібно вигукувати чи крутитися коли вчителька чи екскурсовод розповідає щось. Не іти в невідомі місця без нагляду керівника. НУ І ЗВІСНО НЕ ПЕРЕБИВАЙТЕ ДОРОСЛОГО КОЛИ ВІН ГОВОРИТЬ. НА ЕКСКУРСІЯХ ПОТРІБНО ПОВОДИТИСЯ ПРАВИЛНО І СТРИМАНО!!
1. Лікар рекомендував мені щодня по дві години ходити пішки.
2. Через нервовий стан, чоловік почав ходити взад-вперед.
3. Моя мама дуже любить працювати на землі.
4. Більшість українців у найближчий рік планують поїхати працювати за кордон.
5. Він почав потроху плентатись дорогою, але сил не було навіть на це.
6. Майже щодня хлопець плентався по селу без діла.
7. Мати наказала мені йти геть та не підслуховувати розмови дорослих.
8. Після цього випадку Антон почав іти по моїх п'ятах.