Відповідь:
1. Б.
2. А.
3. Г.
4. А.
5. В.
6. Б.
7. Б.
8. А - 3 . Б - 5 . В - 4 . Г - 2.
9. Б.
10. Б.
11. Всі люди бажають бути щасливими. Однак в чому полягає те саме людське щастя? У кожної людини воно різне. Хтось запевняє, що його робить щасливим сім,я, друзі, хтось каже - гроші, комусь до вподоби займатись улюбленими справами, а хтось і зовсім, я на його думку, не знає щастя. Скільки людей, стільки й думок. Насправді наше щастя завжди знаходиться поруч, але іноді ми його не помічаємо. Воно як здоров,я - поки не загубиш, доти й не помітиш. Але не слід впадати у відчай, якщо не виходить знайти свою вдачу. В такому випадку слід просто згадати все, що було раніше, і зрозуміти, що життя прекрасне, яким би воно не було!
Пояснення:
Я не совсем уверенна на счет тестов, вроде бы должно быть правильно. Эссе писала сама, можете использовать его где вам будет угодно
Відповідь:
1. Узлісся, наскрізь промите дощем та прочесане вітром, гривисто розгойдувалося, ніби голови коней у степу. 2. Застебнутий на всі ґудзики, туго підтягнутий, чистий, він стояв на бруствері, мов соняшник у цвіту. 3. Окрилений успіхом Дук, здавалося, ладен був зовсім забути образу й помиритися з Гонтарем. 4. Сонце ліньки встало з теплого кубла, воно, обважніле й заспане, нехотя лизало росу на лугах за річкою. 5. Відірвана від питомих джерел, полишена на саму себе, на власні сили, позбавлена будь-чи молода жінка не мала сподівань ні на що. 6. Сніг відразу замів їхні сліди і, ніким не помічені, вони промчали понад берегом ріки. 7. Обидва молоді і гарячі, вони настовбурчилися, як півні, і дивилися один на одного лихими поглядами. 8. Не раз його меч падав на голови ворогів , що, приваблені блиском золотого шолома, оточували його все тісніше. 9. Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море. 10. Стояли дерева, повиті жовтою сивиною, а я їхав автобусом і дивився на хатки, розсипані на горбах, з віконницями та ганками, з білими стінами та пофарбованими рамами. 11. Схвильовані, піднесені, розбурхані під грім оркестру, ми кинулися до вагонів. 12. Захоплений роботою художник не помічав плину часу.
Пояснення:
Жінка, що (аж) тремтіла з переляку, враз зупинилася
Голова зборів сказав своє останнє слово, підвівся і вийшов із залИ.
Мати, що дивилася мені вслід, махнула рукою на прощання.
Відповідь учня, що (так) вразила екзаменаторів, була блискучою.