Щодня я дорослішаю і маю свої плани на життя. Я мрію відмінно закінчити школу, вступити в хороший університет, отримати гідну освіту та роботу. Окрім цього, я прагну розвивати і свої людські якості. У майбутньому я хочу стати більш наполегливою та працьовитою. Я вважаю, що саме ці якості допомагають людині на шляху до успіху. Позбавитись ліні – ось чого я прагну. Я мрію розвити у собі більш відкриту та небайдужу людину. Дуже часто я проходжу повз тих, хто потребує до боячись потрапити у неприємність. Проте згодом мене починає мучити сумління, що я не до людині. Тобто я хочу розвивати у собі чуйність. Також я хочу стати сміливішою, менше турбуватись про неприємності та не боятися їх. Робота над собою – одна з найважчих. Проте, я впевнена, що в мене все вийде!
Словосполучення — повна група виразів, утворена за нормами мови з двох або більше повнозначних слів, пов'язаних між собою синтаксично, яку використовують як лексично-семантичний матеріал номінативної (знакової) функції в реченні й поза ним. За зовнішньо-синтаксичними стосунками словосполучення поділяють на підрядні, у яких одне слово завжди надрядне (панівне, підпорядкувальне, означуване), інші — залежні, означувані (наприклад, висока хата, хати села, писати листа). Надрядні слова словосполучень поділяються на: субстантивні — безприйменникові (ріг хати) й прийменникові, ад'єктивні (високий ростом), прономінальні (ми всі), нумеральні (п'ять вершників), адвербіальні (дуже гарно) й вербальні (читати книжку), також кожне з них має по 6 комбінаційних різновидів (наприклад, субстантивно-нумеральне словосполучення: три яблука). Найчастішими є субстантивні (субстантивно-субстантивні й субстантивно-ад'єктивні: ріг хати, висока хата) й вербальні словосполучення. Серед підрядних в, крім загагально-реченнєвих в підрядно-синтаксичних зв'язків розрізняють:
