Одного осіннього дня я йшла зі школи і не побачила, що на дорозі лежить великий камінь. Я зачипилася і впала у кучу листя. я злякалася тому що у цій кучі було якесь створіння. Це було маленьке кошення. Я взяла його і нагодувала. настав вечір. Прийшли батьки. Вони почали мене сварити, але коли вони побачили як кошення спіймало мишу вони дозволили його залишити.
Осінь - пора незвичайна: вона комусь подобається, комусь не дуже, а комусь взагалі хочеться викреслити із списку пори років. З одного боку все погано: постійні дощі, опале листя, прихід холоду, відповідно похмурі думки. Але з іншого боку - все прекрасно: світить сонечко, накрапає веселий дощик,сади й городи обдаровують нас стиглими плодами... Так можна продовжувати до безкінечності! Але я маю свою думку й уявлення про осінь. Осінь - дуже романтична й душевна пора, бо нема нічого кращого за осіннє небо, духмяні фрукти й овочі... Я обожнюю це! Ото ж бо, мені подобається осінь...
Був собі хлопчик. Його звали___. Він був бешкетником. Завжди ставив підніжки (особливо однокласникам),не слухався батьків. Одного разу його батьки залишили вдома та сказали:"Прочитай хоча б 3 сторінки та не бешкетуй". І пішли. Він же нічого не прочитав ,а пізніше батьки прийшли. Мати перевіряє а він бекає. Тато вирішив його наказати ні якого компютера і телевізора. Далі він пішов ганяти у футбол,і баче гном. Він спочатку здивувався а потім вирішив побуцати маленького чоловічка мячем. Після тагого гном зказав чарівні слова і хлопчик став маленьким. Ось потім крихітний чарівник зни, а___ залишився. Доді хлопець надумав знайти того гнома,через три дні він нарешті його знайшов та сказав: -Будь ласка,разчаруй мене! Я буду вихованим. Обіцяю! Гном уважно подивився йому у очі та ласкаво сказав: -Гаразд. Але якщо ти будеш бешкетним хлопчиком,тоді я тебе зачарую знов! -Домовились... Гномик махнув рукою,__ став великим, а маленький чарівник зник. Потім хлопчик вже був вихованим, слухався батьків,івчив уроки,і навіть не бешкетував.
