У сучасному світі часто доводидтся чути : " Навіщо нам вчити оті вірші ? Навіщо нам читати поезії та твори ? Набагато легче поспілкуватися з друзьями , або пограти на комп'ютері ніж читати та вчити вірші . " Але невже ви ніколи не захоплювалися книгою ? Невже вас ніколи не змушувалала замислюватися книга , яка розгортала перед вами цілу історію ? Невже книга у якій є частинка душі людини , можно проівняти з бездушною грою ? Поезія - це звучання душі , яка так і рвется в навколишній світ . Вона як зеркало яке показує душу . Якось й наснаги . Може комусь із вас відомий смак води цього джерела ? Може хтось вкладає душу у свої вірші ? Про те не забувайте , навчитися пистати - ще не стати поетом . Якщо ви пишете вірші , пишіть їх не заради слави , а для душі .
Ну как то так , нормально ? Там где точки нужно переписывать легенду .
Р. ніякого, казна-скількох, нічиєї, котрогось
Д. ніякому, казна скільком, нічій, котромусь
З. ніякого, казна скількох, нічію, котрогось
О. ніяким, казна-скількома, нічією, котримсь
М. на ніякому, на казна-скількох, на нічій, на котрому