Групи займенників Займенники за значенням 1. Особові 1-ша особа: я, ми; 2-га особа: ти, ви; 3-тя особа: він, вона, воно, вони 2. Зворотний Себе 3. Відносні Хто, що, який, чий, котрий, скільки |4. Питальні Хто? що? який? чий? котрий? скільки? 5. Неозначені Хтось, щось, хто-небудь, щось, небщдь, будь-який, абищо, казна-що, деякий, дехто, хтозна-який, хтозна-що 6. Заперечні Нiхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки 7. Присвійні Мій, твій, свій, наш, ваш, іхній, його, ї, іх |8. Вказівні Той, цей, такий, стільки 9. Означальні Весь, усякий, кожний, самий, сам, інший, жодний
Объяснение:
Мені дуже подобається байка Г. Сковороди "Голова і Тулуб". У ній письменник порівнює людей, які вихваляються зовнішнім, та тих, хто збагнув неоціненність та важливість внутрішнього світу людини. Пихатий Тулуб вихваляється перед Головою своєю одежею, своїми розмірами і своїм нібито важливим значенням, тоді як Голова розуміє (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давні римляни, борода не створює філософа. Тобто зовнішні риси не варто ставити вище за внутрішні, духовні. Цікавою видалась мені і байка "Жайворонки", схожа за проблематикою. Досвідчений Жайворонок каже: "Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає..." Про значення титулів (точніше майже повну відсутність того значення) розповідає нам байка "Олениця та Кабан", у якій Кабан став бароном, проте залишився "свинею" — як в прямому, так і в переносному значенні... Прекрасну філософську ідею сродної праці Г. Сковорода висловив і у байці "Бджола та Шершень"
До появи байок Г. Сковороди в тогочасній українській літературі байки існували лише як елемент інших великих творів. Григорій Сковорода створив настільки яскраві приклади цього жанру, що їх самобутність не викликала жодного сумніву! У своїх байках Сковорода алегорично висловлює основні ідеї своєї філософії: ідею сродної праці, необхідність цінувати духовне вище за матеріальне, ідею самопізнання та духовного вдосконалення людини, роздуми над проблемами виховання та самої сутності людського життя. Це такі важливі питання! Як же філософ зміг втілити їх в такому, на перший погляд, розважальному жанрі, як байка? Насамперед він майстерно добирав сюжети для своїх байок. В образах тварин, птахів, рослин ми одразу ж впізнаємо певні риси людської вдачі, певні типи людей. Тому читач отримує одразу "два в одному": і цікавий сюжет, і повчальний зміст. Для досягнення більшого виховного ефекту Г. Сковорода ділить байку на дві частини: в одній він викладає сюжет, у другій — мораль до цього сюжету, пояснення та підтвердження тих думок, що вже самі на в уважного читача. Повчальну частину сам письменник назвав "сила". І дійсно, байки Сковороди мають надзвичайну силу: силу очищувати людей, змінювати на краще їхні душі, виправляти їхні життєві принципи...
Через забруднення повітря, підвищуется загибель рослинного і тваринного світу. Понижуется якість атмосферного повітря.
Забруднення повітря може призвести до захворювання, та навіть до смерті.
Таке повітря небезпечне для дихальної та кровоносної системи. Це може знизити здоров'я людини, та принести шкоду її організму.