Десь у клубі виступав Лектор із столиці. Вчив людей, як піднести Урожай пшениці. Як з’ясована була Істина остання, Лектор звично запитав: - В кого є питання? До трибуни підійшла Тітка Василина. - Ви скажіть, Що це за бобина? Взяв бобину вчений муж, Довго роздивлявся: От так штука, от улип… От тобі й попався.. Витер хусточкою злак, В рот до зуба суне, Раз куснув, а потім ще – Та убік як плюне! - Що за витівки такі? - Грім на тітку мече. – Що ви тичете мені? Це ж драже овече!.. Тітка дивиться в лице, Сміх її аж трусить: - Що то вчений чоловік! Що не дай розкусить…
Діалог по передачі про фігурне катання) Кореспондент: Як Ви почуваєтесь , щоб , нарешті , отримати олімпійську золоту медаль ? Фігуристка : О, я відчуваю себе чудово! всі мої зусилля і довгі дні на практиці, нарешті , дали свої плоди , і я змогла прийти, не зважаючи на конкуренцію і катати свою програму , і судді виявили , що вона достатньо гідна першого місця. Кореспондент : У цьому конкурсі , які були проблеми і страхи ? Фігуристка : Ну , там було кілька . Як ви знаєте , я пройшла через травму гомілкостопа у відбіркових , і ця травма дуже швидко розвивається і фізично складна ... А цього року , у нас було кілька сильних фігуристів , так що було дуже мало місця для помилок і результати могли б піти в будь-яку сторону . Репортер: Як ви прокоментуєте ваш виступ і підготовку вашого тренера і команди? Фігуристка : Ну , ми тут зібралися , і зробили все можливе, і сподівалися на краще . І , як я вже говорила , конкуренція була дуже сильною, і , як ви можете бачити з знаків , у нас всі 5.. Сьогодні , мені пощастило, і я можу говорити про перемогу сьогодні!
