Щоб бути здоровим слід загартовувати свій організм.Я знаю,що повітря,вода і сонце незамінні наші помічники у цьому.Ось чому я забуваю про щоденні прогулянки на свіжому повітрі.Сплю у добре провітренній кімнаті.Влітку я і моя сім'я їздемо на річку щоб поплавати та позасмагати.А взимку із задоволенням катаюсь на санчатах та лижах. Ось так я загартовую свій організм.
Жила-була одна баба. Нікого в світі у неї не було, і жила вона дуже бідно. Стара з ранку до вечора пряла вату. Напрядет клубок і продасть - на ці гроші вона і жила.Ось скінчилася у баби вата, а нову не на що було купити. Сиділа баба і гірко плакала, скаржачись на свою частку. Так сильно плакала стара, що сльози потекли в неї струмками і перетворилися в річку ...Бабі здалося, що на цій річці швидко закрутилися млини, від пишних коробочок бавовни її двір перетворився на біле-пребелое поле ...До старій підлетіла сорока і сказала:- Шак-Шак-Шак! Матушка, не візьмеш мене сторожити твоє бавовняне поле?- Що ти за це візьмеш? - Спитала стара.- Шак-Шак-Шак! Мені вистачить половини врожаю з твого поля, - сказала сорока.- Іди! Чи не потрібна ти мені!На інший день підлетів до старої ворон.- Кар-кар-кар! Матушка, не візьмеш мене сторожити твоє бавовняне поле?- Що ти за це візьмеш? -Запитала Стара.- Кар-кар-кар! Мені вистачить половини врожаю з твого поля, - сказав ворон.- Іди! Чи не потрібен ти мені!Полетів ворон, підлетів до старої горобець.Щебечучи «чук-чук», він сідав то тут, то там.- Чого щебечешь «чук-чук»? Чого від мене хочеш? - Спитала стара.- Матушка, не візьмеш мене сторожити твоє бавовняне поле? - Запитав горобець.- Що ти за це візьмеш? - Спитала стара.- Чук-чук! Даси мені вати на костюм, і вистачить! - Сказав горобець. Стара дала горобця трохи вати.Воробей захопив вату дзьобом, поніс її до пряль і сказав:
Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе.
Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина.
Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. І, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя.
У моєму розумінні, бути людиною — це значить виховати в собі високі моральні якості.
Простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять заповідей Христових — це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах.
Але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. І саме від неї залежить, якою буде людина.
Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки — це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають.
