затверджено
наказ міністерства освіти і науки україни
від «» 2018 р. №
рішення
акредитаційної комісії
від 03 квітня 2018 року
протокол № 129
1. з урахуванням результатів обговорення на засіданнях міжгалузевої експертної ради з вищої освіти та акредитаційної комісії визнати акредитованими за напрямами підготовки (спеціальностями):
1.1. чергова акредитація
державна форма власності
1.1.1. бакалаври
національний технічний університет україни
«київський політехнічний інститут імені ігоря сікорського»
(ідентифікаційний код – 02070921)
1701 інформаційна безпека 6.170101 безпека інформаційних і комунікаційних систем
1.1.2. молодші спеціалісти
івано-франківський національний технічний університет нафти і газу
для коледжу електронних приладів
івано-франківського національного технічного університету нафти і газу
(ідентифікаційний код – 13659731)
0305 економіка та підприємництво 5.03050401 економіка підприємства
Що обманювати негарно, відомо усім. А якщо ти не хочеш говорити правду, коли тебе про неї запитують?. Наприклад, щоб не хвилювати старших якими-небудь неприємними новинами. Отримав в школі погану оцінку, але батьки сьогодні були дуже зайняті і не поцікавилися успіхами в школі. А ти також нічого не сказав. Але ж не збрехав, не сказав, що оцінка відмінна. Поки згадають, можна і оцінку виправити… Ось що розповів мені один товариш.
Під час зимових канікул він гостював в селищі у бабусі. Подружився з ровесниками - сусідським хлопчиною. Разом в сніжки грали, з гірки каталися. Недалеко від селища є великий ставок. Дітям суворо було заборонено виходити на лід. Це небезпечно. Але Олег, найсміливіший з місцевих, увесь час за усю компанію на лід, і одного разу вони все-таки пішли. Лід був ще слабенький, в деяких місцях прогинався. Ходили аж до пітьми, катали, веселилися.
Прийшов Саша (так звуть мого товариша) додому. Черевики, штани мокрі. Бабуся вже хвилювалася. «Де це ви були? - запитує. - Я і на вулицю виходила, на гірці нікого не було». Саша відповів щось нерозбірливе. Так і почалися небезпечні прогулянки. Але за декілька днів бабуся початку про усе здогадуватися і відверто запитала, чи не ходять, випадково, діти на ставок. Саша хоч якось викрутитися, але стало соромно. Бачить, що бабуся дуже вже схвилювалася і він в усьому зізнався.
Як не умовляв Саша бабусю нікому не розповідати, нічого з того не вийшло. Дізналися інші батьки. З дітьми суворо поговорили, пояснили, що їх прогулянки були дуже небезпечні. «Ей, ти, зрадник, знатися з тобою не хочу»! - заявив Саше Олег. Саші стало дуже прикро. Але два дні після цього недалеко від берега провалився під лід рибалка. І хоча це був молодий і сильний чоловік, його ледве врятували. Добре, що зблизька були люди.
Я сказав своєму товаришеві, щоб він не засмучувався і не вважав себе за зрадника. Тим більше, що Саша ще спочатку сказав Олегу про небезпеку, але той тільки засміявся у відповідь. Так, не можна виявляти друзів. Але якщо вони, помилявшись або не розуміючи усього, здійснюють щось небезпечне, погане? Можливо, Сашкина чесність врятувала когось від лиха
