Як і мої батьки, я народився в Харкові. До речі, мій дідусь також народився тут, тому мене можна назвати харків’янином у третьому поколінні. Я люблю своє місто, дідусь і батьки розповідають мені про нього багато цікавих речей.Харкову більше 350 років, його заснували козаки. Зараз це велике слобожанське місто з парками й бульварами, заводами й будинками, театрами, університетами, школами. У XX столітті йому навіть довелося побути столицею України, тому досі його часто так і називають — Перша столиця. Символом мого рідного міста є пам’ятник під гарною назвою Дзеркальний Струмінь — з нього, ніби дзеркало, спадає струмінь води. А 2012 року в нашому місті буде багато гостей, адже Харків бере участь у проведенні Чемпіонату Європи з футболу.Я за до Харкова всіх! Тут є багато на що подивитись, багато про що дізнатись. Упевнений, що ніхто й ніколи не про знайомство з моїм рідним містом.
А З глибини, наприклад, споруджувались, будівлі, виготовляи посуд, на глиняних табличках писали. Б В очеретах житиме Порфир, у своїй очеретяній республіці. В Земля, моя всеплодющая мати, сили, що в твоїй живе глибині, дай і мені Г Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори Д А вона ж то стояла, підійшовши під благословеніє, хороша да прехороша
хід-вихід,прохід,перехід.