Я хотела бы жить во Франции, на берегу моря, где рядом красивый пейзаж, а ночью благоуханный воздух, где можно наблюдать за закатом и восходом солнца. И где можно купаться и загорать. И смотреть на красивых, экзотических рыбок и кормить их хлебом. А вечером вдыхать запах роз, покрытых росой. И жить в деревянном доме. Море там спокойное: нет ни шторма, ни волн, а теплая вода в море как будто воздушная струя. Там растут пышные деревья с апельсинами и благоухающими цветами. Я срываю каждый день по одному апельсину и ем, наслаждаясь его чудеснейшим вкусом.
У неділю ми з батьками пішли гуляти у парк. Була та чарівна пора весни, коли дерева вже вкрилися зеленню, зацвів бузок, каштани. Повітря було ще прохолодне, але сонячне проміння, пробиваючись крізь рідкі хмаринки, припікало. Ми йшли алеєю, з усіх боків нас оточували каштани. їхні крони змикалися над нашими головами. Суцвіття каштанів нагадували запалені білі свічки і мали просто розкішний вигляд. Несподівано біля своїх ніг я побачила одну з таких свічок. Хтось зірвав квітуче диво і кинув. Ми пройшли ще кілька кроків і побачили грубо зламану гілочку клена з ще ніжними світло-зеленими незів’ялими листочками. Кому ж заманулося нівечити цю красу? Навряд чи ця людина хотіла зробити комусь приємність, принісши у дім каштанові суцвіття або гілку з кленовим листячком. Рослини були зірвані просто так, мимохідь, навіть не подумавши, навіщо це потрібно. Та й суцвіття каштанів швидко в’януть, тому ні краси, ні затишку у кімнаті не створять. Інша річ, бузок або черемха. До речі, в нашому парку є багато різних видів бузку, але і його, якщо вже ламають, то складається таке враження, наче тут пройшовся буревій.
Якщо людина така байдужа до живої природи, чи можна стверджувати, що вона любить своє місто, вулицю, врешті-решт свою батьківщину? Адже від дбайливого ставлення до рослин залежить благополуччя парків, садів, лісів. Ось посадили на нашому шкільному квітнику розкішні жоржини, а хтось узяв і потайки викопав їх, тобто просто вкрав. Крадуть квіти на міських клумбах, а скільки дерев вирубано у місті нібито заради усіляких будівельних робіт. І в нашому дворі знищили з десяток старих тополь. Нових не насадили, а пні не здаються, пустили пагони.
Природа - це краса, яка оточує нас завжди й усюди. Це зелене вбрання нашої країни. Збільшувати зелене багатство - означає по-справжньому любити батьківщину. Той самий каштан або клен - це не просто краса. Це - чисте повітря, помешкання для птахів. А втім, це й так усім відомо.
І цього ж ранку красива дівчинка Маринка вирішила пройтися берегом Дінця.Та коли її помітили хлопці вони вирішили розіграти невеличку сценку і цим самим злякати Маринку.Вони продумали все дуже добре,але дівчинка виявилася не такою вже і лякливою.І коли вона саме відскочила вбік то знайшла дуже цікаву річ,яка безумовно всіх здивувала.Це був гаманець заповнений грошима.Дівчинка хотіла була вже зірватися з місця і піти шукати господаря,але хлопці не хотіли відавати гаманця.Вони хотіли забрати його собі і поділити гроші порівну.Але Маринка як чесна дівчинка не дала їм цього зробити й пішла в поліцію.Ось хлопці й вирішили забрати у неї гроші і вже були ледь не кинули її топитися у воду та тут раптом з-за повороту вискочив поліцейський і врятував нещасну дівчинку.Це було не так то й просто зробити адже хлопців було багато та й мотивація у них була хороша.
Звичайно поліцейський впорався із цим завданням та забрав у компанії розбишак гаманець.А після цього він подзвонив їхнім батькам та відвіз їх у поліцію.Коли батьки хлопців приїхали по них то їм було тяжко пояснити склавшуся ситуацію.
Та на щастя батьків та їх дітей поліцейський виявився добрим та відпусив розбишак.Звичайно після того як вони вибачилися перед Маринкою та власником гаманця.Потім хлопці звичайно зрозуміли як вони погано вчинили і ще довго вони не спали ночами бо їх мучила совість;і вирішили юнаки від тепер бути добрими до інших людей ,і завжди все повертати.