Ось-ось закінчиться чудова пора року осінь.Надворі вже листопад.Густі тумани вкрили землю.Немає ясного сонечка.Не чути нам радісного щебету птахів.Лише горобці та синички щебечуть нам сумні пісні.Часто йдуть холодні дощі зі снігом, краплі яких засідають на чорних гілках дерев.Все листя вже опало, утворюючи темні барви - плями.Не видно нікого, лише людина мандрує у теплому одязі.Сумно всім на серці, сумно.
Мова теж створена людиною для потреб спілкування і для утворення в пам’яті людства банку даних колективного досвіду у пізнанні світу. Та зрештою й сама людина є продуктом своєї діяльності, адже як справедливо зазначав Ф.Енгельс, “спочатку праця; а потім і разом з нею членоподільна мова стали двома найголовнішими стимулами, під впливом яких мозок мавпи поступово перетворився в людський мозок. Оскільки в основі культури лежить спільне прагнення людства до перетворення навколишнього середовища в сферу життєдіяльності, у засіб розвитку людського суспільства, то слід визнати, що немає і не може бути природної мови, первинною функцією якої не було б обслуговування процесу творення культури. Отже, мова – один з видів культури, покликаний разом із працею творити всі інші види культури. Більше того, мова є не тільки засобом творення культури, але й, що треба підкреслити, одним із її складових компонентів. На думку Є.М.Верещагіна і В.Г.Костомарова, “національна мова входить у поняття національної, бо природні умови, географічне положення, рівень і спеціалізація народного господарства, тенденція суспільної думки, науки, мистецтва – всі великі й малі особливості життя народу знаходять відбиття у мові цього народу”.
Скласти текст-міркування на 8 речень про те, чим мені подобається осінь, пропоную так: Всі стверджують, що осінь - одна з найчарівніших частин року. Але за що ж її так люблять? Я дуже люблю осінь за її барвистість, теплоту та яскравість. Восени вже немає тієї спеки, від якої ми потерпаємо влітку. Тепер все дихає свіжістю та прохолодою. Дні теплі, а вечори холодніші. У такі години можуть порадувати прогулянки різнокольоровим осіннім лісом, в якому дерева вбрані в жовті, червоні, багряні сукенки. Ось за що я люблю осінь!
Ось-ось закінчиться чудова пора року осінь.Надворі вже листопад.Густі тумани вкрили землю.Немає ясного сонечка.Не чути нам радісного щебету птахів.Лише горобці та синички щебечуть нам сумні пісні.Часто йдуть холодні дощі зі снігом, краплі яких засідають на чорних гілках дерев.Все листя вже опало, утворюючи темні барви - плями.Не видно нікого, лише людина мандрує у теплому одязі.Сумно всім на серці, сумно.