Найдорожчою людиною для мене є мати. Вона найкраща в світі!Навіть не уявляю нашої сім'ї без неї,без тепла її рук, лагідного погляду очей.Її щирість і доброта відчуваються у кожному кроці . За привітність та щирість матусю шанують люди. А ще мені подобаються очі неньки - блискучі,завжди усміхнені , а над ними тоненькою ниточкою в'ються чорні шовковисті брови. А скільки роботи матуся встигає зробити за день! Її золоті руки і готують , і прибирають !
Цікавий твір, може використаєш:) Кожної весни й осені учні нашої школи беруть участь у прибиранні скверу, що розташований поблизу школи. Повз цей сквер ми йдемо до школи і повертаємося додому. З вікон кабінетів добре видно алеї, якими іноді хтось іде, вікові дуби і тополі. Після уроків ми затримуємося, щоб трошки погуляти, побігати серед дерев або посидіти на лавці. За кожним класом закріплений свій куточок, який ми прибираємо. Ось і цього разу наша класна керівниця Галина Олександрівна попередила, що після уроків двадцять хвилин ми присвятимо прибиранню території. Михайло Єршов вигукнув: —А моя хата скраю! Діти засміялися. —А хіба ти мешкаєш у будинку, що поруч зі сквером? — запитала Настя не то жартома, не то всерйоз. Вчителька запитала: —А ви знаєте, що таке хата? —Це селянський дім в українськім селі, — відповів Василь. —Але ж ми мешкаємо у місті, — сказав хтось. —А це означає, що Михайло мав на увазі зовсім інше, коли сказав «моя хата скраю». — Вчителька уважно подивилась на нас, а потім перевела погляд на Мишка. — Нехай він пояснить, що хотів сказати. Мишко почервонів, але мовчав. —Зрозуміло, чому він мовчить. Він вирішив зізнатися нам, що прибирання листя його не стосується.
За привітність та щирість матусю шанують люди. А ще мені подобаються очі неньки - блискучі,завжди усміхнені , а над ними тоненькою ниточкою в'ються чорні шовковисті брови.
А скільки роботи матуся встигає зробити за день! Її золоті руки і готують , і прибирають !