НАЙГАРНIША МАМАВипало совеня iз гнiзда та й повзе лiсом.Побачили птахи малого- некрасивого.Питають дивуючись:-Хто ти такий,,-Я-совеня- вiдповiдаэ.-Я випало з гнiзда.не вмiю ще лiтати.Я шукаю маму.-Хто ж твоя мама,-питаэ соловей.-Моя мама-Сова.-гордр вiдповiдаэСовеня.-Яка ж вона.-питаэ Дятел.-Моя мама найгарнiша.-Розкажи яка вона.-питаэ Дрiзд.-Унеiголова.вуха. й очi такi.як у мене -вiдповiдаэ Совеня.-Ха-ха-ха!-зареготали Соловей.Дятел i Дрiзд.-Та ти ж потвора.Виходить й твоя мати така потвора.-Неправда!- закричало Совеня.-Мама в мене найгорнiша.Почула крик Сова .прилетiла. взяла Совеня за лапку й повела до рiдного гнiзда.
Осінь - пора незвичайна: вона комусь подобається, комусь не дуже, а комусь взагалі хочеться викреслити із списку пори років. З одного боку все погано: постійні дощі, опале листя, прихід холоду, відповідно похмурі думки. Але з іншого боку - все прекрасно: світить сонечко, накрапає веселий дощик,сади й городи обдаровують нас стиглими плодами... Так можна продовжувати до безкінечності! Але я маю свою думку й уявлення про осінь. Осінь - дуже романтична й душевна пора, бо нема нічого кращого за осіннє небо, духмяні фрукти й овочі... Я обожнюю це! Ото ж бо, мені подобається осінь...
