Як відомо, історія не любить слова "якби". Історики говорять так: "Це було, воно стало причиною того, що...".Але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було Запорозької Січі. Очевидно, тоді б зовсім не стало України, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів, їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока дійсність.Наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі Запорожжя. Наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі і бути українцями.І як буває прикро, що ми чуємо про воєнне мистецтво римських легіонерів і не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. Знаємо про подвиги Ганнібала і не знаємо про подвиги Самійла Кішки, Петра Сагайдачного чи Івана Сірка. Захоплюємося подвигом спартанців біля Фермопілів і не знаємо про подвиг козаків під Берестечком...Історією треба не просто цікавитись, її треба досконало знати. Бо історія — не просто минуле народу, це його жива душа. Ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу.
- Привіт, Аню! - Привіт, Олено. - Як справи? Як провела літні канікули? - Чудово! На літніх канікулах я з батьками їздила на море. А ти як провела ці канікули? - Також добре вони мені запамятаються на все життя. Я із своєю подругою ходила в кінотеатр. - О! А на який жанр ви ходили? - На фантастику! - І тобі подобається цей жанр в кіно? - Так, але не тільки цей. Мені ще подобаються фільми жахів. А ти якому жанру передаєш перевагу? - Мені подобаються комедії та романтичні жанри. - Не знаю, я думаю, що у кожного є свій смак. - Так, я з тобою згодна на всі 100%. Будь який фільм, незалежно чи це бойович чи комедія, цікавий по своєму! - Гараз, мені вже потрібно йти. - Бувай, мені теж, передавай всім привіт! - Добре,па-па!
