Відповідь:
Батьківщину не вибирають
На мою думку, Батьківщина — одна з найбільших цінностей у нашому житті, яку ти не вибираєш: вона дана тобі батьками як спадок, який маєш любити й берегти, щоб передати власним дітям.
По-перше, Батьківщина — це насамперед духовний материк, тобто не лише країна, у якій ти народився, а й усі духовні надбання роду й народу: мова, пісні, традиції, звичаї, які відповідають твоїм ментальним особливостям.Яскравим прикладом усвідомлення цього є моя сім’я, де панує пошана до традицій, моральність, прагнення знати народні звичаї й дотримуватися їх: усі ми розмовляємо українською й любимо співати народні пісні, а святкову сорочку кожному власноруч вишила мама; щоліта мандруємо стежками України (у першому поході мене, піврічного, ще несли в спеціальному рюкзачку); допомагаємо дідусям і бабусям поратися на городі, у саду, учимося жити так, щоб не було перед ними соромно.
По-друге, навіть якщо людина з якоїсь причини змушена жити поза межами рідної землі, вона несе у своєму серці часточку Батьківщини. Прикладів цього в літературі сила-силенна.Яскравим прикладом усвідомлення цього є моя сім’я, де панує пошана до традицій, моральність, прагнення знати народні звичаї й дотримуватися їх: усі ми розмовляємо українською й любимо співати народні пісні, а святкову сорочку кожному власноруч вишила мама; щоліта мандруємо стежками України (у першому поході мене, піврічного, ще несли в спеціальному рюкзачку); допомагаємо дідусям і бабусям поратися на городі, у саду, учимося жити так, щоб не було перед ними соромно.
Чи не найяскравішим серед них є творчість Тараса Шевченка, зокрема його поезія «І виріс я на чужині…», у якій Кобзар пише, що для нього немає нічого кращого, як «Дніпро та наша славная Вкраїна…». Глибинним розумінням патріотизму вражають «Кам’яний хрест» Василя Стефаника і «Волинь» Уласа Самчука, поезії Олександра Олеся та Євгена Маланюка.
Отже, Батьківщина — це найцінніший дар твого народу й роду. Це не тільки земля, на якій ти народився та проживаєш, а й уся духовна спадщина твоїх пращурів, яку мусиш плекати й примножувати скрізь і завжди.
Пояснення:
Нынешнее молодое поколение переосмысливает историю, историю последней войны — Великой Отечественной. А в сердце старшего поколения это слово — незаживающая рана. Это оборванные в самом начале мечты о будущей профессии, ожидание длинной и счастливой жизни. Это последнее пожатие руки, последний поцелуй, последний взгляд близкого, самого дорогого человека… Война ворвалась в сердце нашего народа как осколок. Затмила солнечное небо дымом пожаров, стала болью невыносимой от черных похоронок, которые тысячами приходили каждый день. Сколько крови пролито! Сколько слез выплакано! Родная земля стала сплошным пожарищем; « плакали росами травы, падали черные деревья, стон раскидывался стоголосым эхом».Война уничтожает, разрушает… Война не подвиг, не как геройство, а как проверка на человечность, просто как жизнь, пусть неимоверно тяжелая. Люди бьются за свои идеи, защищают интересы, убивая друг друга. В этой войне каждый считает, что он прав, и тот, кто мыслит по-другому, в секунду становится врагом. Человек в подобных обстоятельствах и пылинка, и персона. Человек — это то, что нельзя предсказать заранее, это изменение состояния его души, его мысли нельзя спланировать и управлять ими. Тысячи людей сквозь горнило войны, испытали ужасные мучения, но они выстояли и победили. Победили в самой тяжелой из всех войн, перенесенных до сих пор человечеством. И живы еще те люди, которые в тяжелейших боях защищали Родину. Война в их памяти всплывает самым страшным горестным воспоминанием. Но она же напоминает им о стойкости, мужестве, дружбе и верности. Многие люди эту страшную войну. Многие из них погибли, многие получили тяжелые увечья, многие уцелели в огне испытаний. Вот почему они вновь и вновь рассказывают о том, что стало не только их личной болью, но и трагедией всего поколения. Они просто не могут уйти из жизни, не предупредив людей об опасности, которую несет забвение уроков . У меня и дедушка, и прадед участвовали в этой страшной войне, для меня они герои, которые защищали нашу Родину и нас. Я расскажу о моих земляках, о героях из глубинки России.
