Мій день у школі починається о восьмій годині. Я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні й домашні новини. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу.
Наші вчителі — дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. У залежності від предмету ми розгортаємо підручники, географічні карти, зошити і слухаємо дуже уважно. Інколи ми навіть забуваємо про перерву, так нам цікаво.
На перерві я захоплено розповідаю своїм друзям про новини спорту, адже я затятий уболівальник. Лунає наступний дзвінок, і ми знову заповнюємо наші світлі й затишні класи. Частіше в нас буває п'ять або шість уроків.
Шкільних днів у житті учня дуже багато. Декому може здатися, що вони схожі один на один. Але це зовсім не так. Кожний день у школі збагачує мене новими знаннями й враженнями. Я хочу, щоб усе моє шкільне життя було таким само цікавим і щасливим.
Поч. рівень
1. Б
2. А
3. А
4. В
5. Г
6. А
Сер. рівень
7. 1 - А
2 - Г
3 - В
4 - Б
8. Квіти, зорі, зеленії віти провадять розмови кохані про вічну силу весни на сім світі , про чари потужні весняні.
9. 1. Протоптані від хат стежки бігли всюди: до школи, до криниці, до ставка.
Потоптані від хат стежки бігли до школи, до криниці, до ставка - усюди.
2. Усе: хати, дерева, поле - були вкриті сніговою ковдрою.
Хати , дерева, поле - усе було вкрите сніговою ковдрою.
Дост. рівень.
10. Лебеді летять нижче розпатланих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів.
Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться увесь світ: і збагачене білими хмарами небо, і одинокі журавлі скрипучі... Лебеді, я не хочу, щоб ви одлітали од нас.
11. Догоряли вогнище і небо на заході, западала темрява.
Багато корисного можна дізнатися для себе як із книжок, так і з телепередач.
Вис. рівень.
1. Мені година в школі здається вічністю.
Матуся, здається, збирається пекти пиріг.
2. Усе на сім світі можливо.
Можливо, я поїду в гори наступної суботи.
3. Я готувався до іспиту, правда!
Він казав правду, а ми не вірили.
Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той всихає від спраги.
Століттями мова народу була тією повноводою річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.
Наша рідна мова - запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів.
Проголошення незалежності дало право зайняти українській культурі належне їй місце. А основою, джерелом культури є материнська мова.
А яка ж красива, яка милозвучна ота материнська рідна мова. Яка багата у висловах, порівняннях, метафорах, гіперболах тощо. Отже українська мова - дар Божий.
Вони не можуть не вплинути на людські почуття. Отже українська мова - дар Божий. Вона багата, ніжна й ласкава, мудра, доброзичлива, глибокодумна, чиста, правдива.