Вбору снігу мало. то там то сям проглядає крізь порошу трава з примерзлими до землі зеленими чубчиками, стримлять низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах. тихо навкруги й затишно. тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром з верхові аж он під старою сосною латка шишок рябіє. ба! ще одна впала. ось де він, дроворуб! олесь стає навшпиньки й крадькома пнеться на косогір. зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на олеся: чого тобі тутечки? здригнувся, хльоснув крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку. олесь хотів дістати її і покуштувать, та передумав — і притулився вухом до стовбура. його ледве помітно розгойдувало, під корою щось жалібно скрипіло, а внизу під підошвами в олеся ворушилось коріння знайти прислівники
Відповідь: Чому я пишаюся своїм товаришем?
Пояснення: У мене є хороший друг та товариш Артем. Я дуже дорожу його дружбою . Ми однорічки, навчаємося у 5 класі. Ми часто гуляємо разом та проводимо разом багато часу. Артем займається спортом. Він відвідує бассен, займається дзюдо та грає у футбол. Він справжній спортсмен та прекрасний друг. А ще мій товариш ніколи не кине просто так у біді. Артем до у скрутній ситуації, і дасть гарну пораду. Мій товариш дружелюбний, справедливий та любить спілкуватися. Він не любить коли починають ображати молодших та не поступаються старшим. А також мій товариш цінує те, що і я . У нас з ним дуже багато спільних інтересів.
Ось, за що я ціную свого товариша та пишаюсь ним.