всі люди суспільство, а в суспільстві в цілому існують надзвичайно важливі аспекти, які повинні враховуватися всіма людьми. варто зазначити, що суспільство має різні форми та прояви, одним з найбільш численних суспільств є народ або нація. як правило, народ має власну мову, яка об’єднує усіх цих людей і робить їх у цілому значно ближче, ніж вони були раніше. саме це і визначає важливість рідної мови для життя і розвитку суспільства.
в якості гарного прикладу ми можемо розглянути все українське суспільство. держава україна має державну мову. при цьому наша українська мова по-справжньому велика, вона використовувався багатьма поетами, прозаїками, українською мовою розмовляли знаменитості минулого, нею розмовляють багато хто із сучасних відомих і визнаних особистостей. в той же час не можна не звернути увагу на той факт, що українська мова зовсім не є єдиною в україні, адже багато людей чомусь використовують російську мову. бути може, в цьому і криється корінь проблем нашої держави. необхідно згадати історію. якщо ми зробимо це, ми зрозуміємо, що українська мова раніше використовувалася і нав’язувалася представниками народу, який сьогодні веде себе надзвичайно агресивно по відношенню до нашого українського народу. у свою чергу українців нерідко ділять саме за мовною ознакою. скільки разів вже помічено й сказано про важливість російської мови, про те, що їй потрібно надати особливий, спеціальний, навіть державний статус. і все це намагаються зробити навіть незважаючи на той факт, що наша країна є україною, а не росією.
я думаю, що якби на всій території україни єдиною поширеною мовою була українська мова, ситуація в нашій країні була б дещо кращою. зникла б необхідність реалізовувати інтереси сусідньої держави в україні, зникли б приводи критикувати будь-яку проукраїнську владу, яка отримує кермо влади в свої руки. зрештою, всі українці, незалежно від того, де вони живуть – на заході, в центрі, на сході чи півдні – відчували б в повній мірі, що всі ми – єдиний народ, у якого є одна велика спільна цінність, яка нас об’єднує. і ця цінність – рідна мова, якою володіємо переважно ми. думається, що розвиток мови був би тотожнім розвитку всього народу в цілому. це принесло б тільки найкращі результати.
значення рідної мови для суспільства переоцінити практично неможливо. адже це значення дуже велике. завдяки рідній мові люди відчувають, що вони стають ближчими, що між ними дійсно є щось спільне, що можна використовувати при виникненні конфліктів з іншими країнами. основна функція української мови – консолідуюча, в цьому можна переконатися на прикладі безлічі різних країн.
вместе с рождением и впитывается с детством. Для каждого
из нас это центр Земли, независимо от того, большой
ли это город, или маленький поселок где-нибудь в тундре. С годами,
становясь взрослей и обживая свою судьбу, мы присоединяем к
этому центру все новые и новые края, можем сменить место жительства и переехать в провинцию, как ни парадоксально, «провинцией» в этом случае оказаться и большой город, но
центр по-прежнему там, на нашей малой родине. Ее сменить нельзя.
Малая родина дает нам гораздо больше, чем мы в состоянии
осознать. Человеческие наши качества, вынесенные из детства и
юности, надо делить пополам: половина от родителей и половина от
взрастившей нас земли. Она исправить ошибки родительского воспитания. Первые и самые прочные представления о добре и зле, о красоте и уродстве мы выносим из нее... Природа родного края отчеканивается в наших душах навечно. Я, например, когда я испытываю нечто вроде молитвы, то вижу себя на берегу старой Ангары, которой теперь нет, возле моей родной Аталанки, острова напротив и заходящее за другой берег солнце. Немало в жизни повидал я великих красот, рукотворных и нерукотворных, но умирать буду с этой картиной, дороже и ближе которой для меня ничего нет. Я верю, что и в моем писательском деле она сыграла не
последнюю роль... Художником человек становится тогда, когда
свои собственные чувства он соединяет с общим народным и природным чувствилищем, в которые я верю не меньше, чем в совесть и истину... Я это еще и к тому говорю, что разрушенная отнюдь не сыновьим хозяйничаньем родина приводит и к духовному и к физическому разрушению человека. Это вещи одного порядка.»